• "BezdelnikAkkerman", Украина, Белгород-Днестровский, ул. Независсимости, 10, Магазин "СОЗВЕЗДИЕ", 67701
  • bezdelnikakkerman@gmail.com
  • +380 67 88 94 347
  • Время работы: пн-пт с 10.00 до 20.00 выходные: сб, вс
BEZDELNIK AKKERMAN                   Закажи и спи спокойно! 

Станьте нашим постоянным клиентом (сделайте 3 и более заказа) и выигрывайте скидки от 10% до 40% на следующий заказ!

Приведи друга и получи до 10% от его заказа! 





Данный текст никакого значения не имеет, публикация по просьбе вуза
ВСТУП
Важливою частиною для багатьох підприємств, які займаються зовнішньоекономічною діяльністю є оцінка ефективності зовнішньоекономічної діяльності, зокрема оцінка ефективності імпортних операцій. Вона дозволяє підтримати рентабельність і конкурентоспроможність компанії. Зовнішньоекономічна діяльність у вигляді імпортних операцій стає все більш важливим фактором розвитку національного господарства та економічної стабілізації країни. Зараз немає практично жодної галузі в промислово розвинених країнах, яка не була б не була втягнута в сферу імпорту.
Розвиток імпортних операцій відіграє особливу роль в сучасних умовах, коли відбувається процес інтеграції економіки в світове господарство. Україна веде політику послідовного розвитку взаємовигідного товарообміну з усіма закордонними країнами, які виявляють до цього готовність і має імпортні зв'язки із багатьма країнами світу.
Імпорт має суттєвий вплив не тільки на національну економіку в цілому, але і на стан підприємств-імпортерів. У зв'язку з цим аналіз ефективності і виявлення внутрішньогосподарських резервів її підвищення є актуальною проблемою для нашого дослідження.
Тільки при правильній організації обліку і аналізу підприємство зможе отримувати прибуток від імпортних операцій, перебуваючи у відповідності із чинним економічним законодавством країни.
Об'єкт дослідження – меблева компанія ТОВ «МЕРКС» .
Предмет дослідження - імпортні операції підприємства.
Мета дослідження - шлях щодо підвищення ефективності імпортної діяльності підприємства ТОВ «Меркс» . Для досягнення поставленої мети були визначені наступні завдання:
- Проаналізувати теоретичну сутність класифікації форм і принципів обліку імпортних операцій;
- Проаналізувати структуру і динаміку імпортних операцій організації ТОВ «Меркс»;
- Розробити практичні рекомендації та заходи щодо оптимізації систем обліку і аналізу ефективності імпортних операцій підприємства ТОВ «Меркс».
Теоретичну основу роботи склали наукові дослідження провідних вітчизняних та зарубіжних фахівців у сфері зовнішньо-економічної діяльності та безпосередньо дані компанії ТОВ «Меркс»
Структура роботи складається із: вступу, трьох розділів, висновку, списку використаної літератури та додатків.

І. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ЗДІЙСНЕННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИХ ОПЕРАЦІЙ ПІДПРИЄМСТВА.
1.1. Види зовнішньо-економічних операцій підприємства.

Зовнішньоторговельна діяльність підприємства - це сфера господарської діяльності, пов'язана з міжнародною виробничою і науково-технічною кооперацією, експортом та імпортом продукції, виходом підприємства на зовнішній ринок. Вона є наслідком розвитку зовнішньоекономічних зв'язків як сукупності напрямків, форм, методів і засобів торгів-економічного, науково-технічного співробітництва, а також валютно-фінансового і кредитних відносин держави з закордонними країнами, з метою раціонального використання переваг міжнародного поділу праці та міжнародних економічних відносин для вирішення національних та зовнішньополітичних завдань.
Зовнішньоторговельна діяльність - діяльність щодо здійснення угод в області зовнішньої торгівлі товарами, послугами, інформацією, інтелектуальною власністю.
Особливості зовнішньоекономічної діяльності:
1) є елементом всієї економічної діяльності, яка реалізується в країні;
2) є частиною міжнародної діяльності країни, що впливає і залежить від політичних подій в світі;
3) формування зовнішньоекономічних зв'язків, що сприяють інтеграції країни в міжнародне співтовариство;
4) виділення різних форм зовнішньоекономічної діяльності, такий як: торгова, інвестиційна, промислова, військово-технічна, в яких здійснюється взаємодія між учасниками ЗЕД;
5) залежить від впливу політики держави (наприклад, дискримінаційні заходи).
Обмін виробленою продукцією на міжнародній арені відбувається внаслідок ретельної підготовки, шляхом проведення комерційних операцій, тобто за допомогою здійснення сукупних технічних прийомів або дій по підготовці, висновку і виконання угод.
До підготовчих операцій належить: ознайомлення з якістю товарів, з цінами, з іншими умовами поставки покупцеві. В цілому підприємство, що займається імпортними операціями, має досконально продумати всю організацію роботи своїх структур, щоб уникнути необгрунтованих економічних втрат. Правильна організація імпортних операцій в комерційних службах підприємств пов’язане з урахуванням та аналізом ефективності експортно-імпортних операцій. Тільки правильна організація обліку і аналізу дозволяє компанії отримувати прибуток, від експортно-імпортних операцій перебуваючи відповідно до чинного економічним законодавством країни.
Імпортні операції - комерційна діяльність, пов'язана з купівлею та ввезенням іноземних товарів в країну покупцем для подальшого використання або реалізації на внутрішньому ринку.
Імпортер повинен:
1) мати необхідні кошти для закупівлі товару;
2) знати потенційних постачальників, розіслати їм запити;
3) проаналізувати ціни конкурентів, що пропонують аналогічний товар;
4) укласти контракт з найкращим експортером;
5) отримати закуплений товар;
6) провести оплату товару.
Імпорт товарів - це митний режим, при якому ввезені на митну територію України товари залишаються постійно на цій території без зобов'язання про їхній вивіз. Імпорт може бути: за прямим зовнішньо торгівельним контрактом, за договором доручення і за договором консигнації.
Імпорт товарів може бути відображений по різному, взалежності від обраної форми розрахунків з іноземними постачальниками, умов поставки, наявності посередників і т.д. Предметом імпорту можуть бути:
1) товари, придбані для продажу вітчизняним виробникам;
2) сировина, матеріали, обладнання для виробничих потреб;
3) інші матеріальні і нематеріальні цінності (товари).
Моментом здійснення імпорту вважається момент перетину товару митної території України за наявності всіх необхідних супровідних документів. Основними документами, які підтверджують факт імпорту, є:
1) Митна декларація;
2) товарно - транспортні документи;
3) Сертифікати на товар;
4)_Контракт і специфікація до нього;
5) Дозвільні документи на товар;
6) Повний перелік товарів, які буде ввозитися.
Для здійснення імпортних операцій необхідно дотримуватися правил міжнародної торгівлі. У процесі формування цін при імпорті товарів необхідно враховувати всі товари, які були надані дочірніми підприємствами для виробництва і реалізації своєї продукції за кордоном.
Даний метод розрахунку дозволяє враховувати внутрішньовиробничий обмін. Ціна при імпорті формується таким чином:
1) Вартість комплексного обладнання;
2) Сума, яка була витрачена на видачу ліцензії;
3) Вартість купленої додаткової продукції на ярмарках;
4) Вартість товару, який був наданий контрагенту в лізинг або оренду.
Классіфікація імпортних операцій здійснюється за такими напрямами наведена у додатку 1.
Мотивами імпортної діяльності підприємства є:
1) відмінності в якості однорідної продукції, яка випускается в країні і за кордоном має такі характеристики, як: довговічність, зручність використання, дизайнерські характеристики;
2) розширений асортимент: прагнення компанії в збільшенні кількості груп товарів за рахунок імпортної продукції ;
3) різні рівні витрат: збільшення прибутку за рахунок витрат на комплектуючі, шляхом закупа їх за кордоном;
4) підвищення технічної оснащеності: закупка обладнання, яке володіє більш високими технічними характеристиками. Такім чином, можна сказати, що структура імпорту залежить від якості продукції в різних країнах, асортименту, обладнання та рівня розвитку технічних засобів.
Широкого застосування серед експертів набув аналіз, який передбачає комплексну оцінку зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) підприємства на основі використання ряду показників. Така оцінка включає вибір найбільш значущих для конкретної організації або групи організацій показників, обчислених на основі бухгалтерських звітних даних і аналізу їх динаміки, ранжирування за ступенем значущості, вивчення впливу на величину комплексного аналізу.
Прямий метод імпортних операцій застосовується:
1) при продажах і закупів промислової сировини на основі довгострокових контрактів;
2) при імпорті дорогого і великогабаритного устаткування;
3) при експорті стандартного устаткування через закордонні філії.
4) при закупівлі сільськогосподарських товарів;
5) в інших окремих випадках.
В даному методі є, як і переваги, є і недоліки ( додаток 2) .
Застосування непрямого методу імпортних операцій:
1) при збуті стандартного промислового устаткування;
2) при збуті споживчих товарів;
3) при реалізації другорядної продукції;
4) застосування на важкодоступних або малознайомих ранках;
5) при просуванні нових товарів;
6) при відсутності власної збутової мережі;
7) за умови, якщо торгівля монополізована великими компаніями;
Крім вищевказаних ознак імпортні операції можуть класифікуватися за способом доставки, за формами фінансування і за принципом оплати (Таблиця 1)
Таблиця 1 - Класифікація ознак імпортних операцій
За способом доставки
авіаперевезення-залізничні перевезення-доставка автотранспортом-перевезення морським транспортом
За формами фінансування
Короткострокові та довгострокові
За принципом оплати
Передоплата, оплата по факту, післяплата

Стабільність і передбачуваність умов торговлі. Обов’язкове публічне розкриття державної інформації про рівні митних ставок, правила і норми регулюючі економічну діяльність на території кожної держави, зниження тарифів проти тарифної, які вказані в переліках.
Іноземні компанії, уряд та інвестори повинні бути впевнені, що торговельні умови не будуть змінені раптово і хаотично. Стимулювання змагальності в міжнародній торгівлі.
Для рівноправної конкуренції фірм різних країн присікаються «несправедливі» прийоми конкурентної боротьби – експортні субсидії (допомога держави фірмам-експортерів ), використання демпінгових (навмисно занижених) цін для захоплення нових ринків збуту.
Необхідно для втягування в світове господарство слаборозвинених країн периферії, які свідомо не можуть на перших порах конкурувати з розвиненими країнами на рівних, тому вважається «справедливим» уявлення слаборозвиненим країнам особливих перевах. Регіональний рівень міжнародної торгівлі – регулююча складова в рамках економічних інтеграційних угрупувань, в яких знімаються обмеження на взаємну торгівлю послугами.
Зовнішньоекономічна діяльність являє собою одну зі сфер міжнародного бізнесу. Основою зовнішньоекономічної діяльності є промислове виробництво продукції, а так само надання послуг,виконання робіт, призначених для реалізації на зовнішньому ринку.
ЗЕД вважається історичною і фінансової категорією. Як історична група зовнішньоекономічна діяльність вважається продуктом цивілізації. Вона виникла з появою країн і розвивається разом з ними, як економічна категорія ЗЕД є системою міжнародних економічних відносин, що охоплює всі сфери фінансової життя держави, а так само виробничу, торговельну, інвестиційну та фінансову діяльність. Функції, що характеризують сутність зовнішньо економічної діяльності:
1. Міжнародний економічний обмін (обслуговування і організація), а
саме доведення продуктів, одержуваних у результаті процесу поділу праці;
2. Світове визнання споживної вартості товарів, робіт і послуг міжнародного поділу праці. Процес завершення міжнародних товарно-грошових відносин - обмін товарів міжнародного поділу праці на грошові одиниці, в результаті споживча ціна, укладена в продукті обміну отримує світове визнання.
Міжнародний грошовий обіг - створення умов для безперервного руху грошової маси в процесі міжнародних розрахунків. Діяльність компаній орієнтованих на експорт відноситься до ринкових відносин, а так само базується на структурних зв'язках з виробничими процесами і критеріями підприємництва.
Суб'єкти ЗЕД орієнтовані на ринок не тільки в зв'язку з умовами та принципами роботи на міжнародних ринків, а й з процесами взаємодії в системі адміністрування виробничої, господарської і збутової діяльності, а так само фінансово економічних відносин не тільки з партнерами на внутрішньому ринку, але і з зарубіжними контрагентами на зовнішньому ринку.
ЗЕД являє собою сукупність системоутворюючих чинників, які лежать в основі єдиного технологічного процесу розробки або створення виробництва та реалізації експортно-імпортної продукції відповідно до обраної стратегії, формою і методами роботи на зарубіжних ринках.
Одним з головних приципах ЗЕД на підприємстві є комерційна вигода в сфері господарської та фінансової діяльності, а так самосамоокупності, при наявності власних матеріально-технічних, валютно-фінансових можливостей для забезпечення виробництва експортної продукції.
Особливе значення в здійсненні ЗЕД має принцип валютноїсамоокупності та самофінансування, які забезпечуються завдяки валютним надходженням від експортних продажів на зовнішніх ринках. Будучизосередженими на поточному валютному рахунку, вони складають фінансовийфонд підприємства.
В системі міжнародного обміну товарами зовнішньоторговельна діяльністьє областю підприємництва, а також інформацією і результатамиінтелектуальної діяльності, яка пов'язана з підготовкою та здійсненнямзовнішньоторговельних операцій та операцій.
Непрямий метод виконання зовнішньоторговельних операцій є основоюпроцесів зовнішньоторговельної діяльності, який базується на традиційнихміжнародних угодах купівлі-продажу, тобто за допомогою зовнішньоторговельних посередників, які здійснюють продаж і доставку продукціїіноземному покупцеві на умовах договору комісії або агентськоїугоди.
Зовнішньоекономічна діяльність (ЗЕД) являє собою реалізацію зовнішньоекономічних зв'язків, що включають торгівлю, спільне підприємництво, надання послуг, посередництво.
Організація зовнішньоекономічної діяльності включає в себе різні напрямки. Основними напрямками з них на підприємстві на сучасному етапі є:
- вихід на зовнішній ринок;
- міжнародний маркетинг;
- експортно-імпортні поставки товарів і послуг;
- валютно-фінансові операції;
- створення і функціонування спільних підприємств;
- створення та функціонування зарубіжних представництв;
- моніторинг національної економічної політики і світогосподарських зв'язків.
Відповідно до Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 р (далі Закон «Про ЗЕД») зовнішньоекономічна діяльність - це діяльність суб'єктів господарювання України та іноземних суб'єктів господарювання, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.
Відповідно до Закону «Про ЗЕД» суб'єктами ЗЕД в Україні є:
- фізичні особи - громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які мають цивільну правоздатність і дієздатність згідно з законами України, і які постійно проживають на території України;
- юридичні особи, зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне місцезнаходження на території України (Підприємства, організації та об'єднання всіх видів, включаючи акціонерні та інші види господарських товариств, асоціації, концерни, консорціуми, торговельні доми, посередницькі та консультаційні фірми, кооперативи, кредитно-фінансові установи, міжнародні об'єднання та ін., В тому числі юридичні особи, майно та / або капітал яких є повністю у власності іноземних суб'єктів господарської діяльності;
- об'єднання фізичних, юридичних, фізичних і юридичних осіб, які не є юридичними особами згідно з законами України, але які мають постійне місцезнаходження на території України, яким цивільно-правовими законами України не заборонено здійснювати господарську діяльність;
- структурні одиниці суб'єктів господарської діяльності, іноземних суб'єктів господарської діяльності, які не є юридичними особами згідно з законами України (філії, відділення тощо. П.), Але мають постійне місцезнаходження на території України;
- спільні підприємства за участю суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, зареєстровані як такі в Україні, які мають постійне місцезнаходження на території України;
- інші суб'єкти господарської діяльності, передбачені законами України.
Можливість здійснення зовнішньоекономічної діяльності повинна бути передбачена установчими документами суб'єкта господарювання.
В ЗЕД розрізняють основні операції та забезпечуючі. Основні - безпосередньо пов'язані з переміщенням товарів і послуг між іноз. партнерами. Це такі операції:
- купівля-продаж товарів;
- зустрічна торгівля;
- ліцензійні угоди; оренда і лізинг; торгівля послугами;
- інвестиційне співробітництво.
Забезпечують операції - це операції, що створюють умови для реалізації основних операцій:
- маркетинг; інжиніринг, консалтинг;
- страхування товарів, транспортних засобів і т.д .;
- кредитування; транспорт; посередницькі операції. На одну основну операцію може припадати до 8 забезпечують.
Організація зовнішньоекономічних операцій - це набір певних процедур щодо підготовки та здійснення зовнішньоекономічної угоди, які організовують, напрямних і регулюючих різні види діяльності людей в процесі міжнародного обміну товарами і послугами, включають в себе маркетингові дослідження зарубіжних ринків, пошук і вибір іноз. партнера, підготовку і проведення переговорів щодо укладення контракту, організація міжнародних перевезень та розрахунків, страхування та митного оформлення вантажу
Техніка зовнішньоекономічної операції - це регламентування конкретних дій людей в рамках певних процедур, в першу чергу з оформлення відповідних документів (оферт і запитів, зовнішньоекономічних контрактів, паспортів угод, митних декларацій).
Класифікація:
1. в залежності від предмету зовнішньо-економічних угод:
- операції з купівлі-продажу в матеріальній формі,
- операції з купівлі-продажу послуг (лізінг, інжиніринг, туризм, страхування, перевезення)
- операції з купівлі-продажу результатів купівлі-продажу результатів трудової діяльності, ноу-хау, торг. марок
- операції в рамках виробничо-технічного співробітництва.
2. Взалежності від форми ЗЕД:
- операції з купівлі-продажу товарів і послуг;
- операції в сфері міжнародного інвестиційного співробітництва (з міжнародного фінансового лізингу);
- операції в сфері міжнародної виробничої кооперації (в рамках спільних підприємств і виробництв, кооперативів);
- операції в сфері міжнародного науково-технічного співробітництва (з продажу ліцензій, патентів, спільного будівництва об'єктів, навчання фахівців);
- операції в сфері міжнародних фінансових і валютно-кредитних відносин, з проведення міжнародних розрахунків, надання кредитів і позик
3. Відповідно до ролі в здійсненні зовнішньо-економічних угод:
- основні зовнішньо-економічні операції, що здійснюються на оплатній основі між безпосередніми учасниками цих операцій - контрагентами з різних країн (комерційний експорт \ імпорт товарів і послуг. технології, міжнародний лізинг);
- забезпечують, пов'язані з просуванням товарів, послуг, технології від продавця до покупця: міжнародне страхування, експедиторські послуги, перевезення, міжнародні розрахунки.
4. За способом виходу на зовнішній ринок:
- зовнішньоекономічний зв'язок між іноземними партнерами, коли партнери самостійно знаходять один одного;
- зовнішньоекономічні операції з використання послуг посередників, коли для пошуку один одного зарубіжні фірми залучають посередників.
Зовнішньоекономічні операції з використанням міжнародних товарних бірж, аукціонів, торгів, коли останні служать місцем укладення зовнішньоекономічних угод.
Зовнішньоторговельна операція - це комплекс дій учасників торгового процесу, що представляють різні країни, з метою здійснення торгового обміну.
Учасників торгового обміну, або контрагентів, повинне бути не менш двох: продавець - покупець.
Існують різні класифікації видів зовнішньоекономічної діяльності, оскільки в різних випадках можуть використовуватися різні критерії. Так, зовнішня торгівля може розглядатися з позицій напрямків ЗЕД (імпорт і експорт), а також з позиції предмету (товари, послуги) або ж регіональних особливостей (прикордонна торгівля) способу розрахунків (бартерні операції) і ін.
Завдяки зовнішньоекономічної діяльності збільшується ступіньсвободи вибору напрямків для вирішення господарських і економічних завдань, а також джерел іноземних інвестицій. Так само не можна не відзначитинаступні переваги ЗЕД:
- при зниженні ємності внутрішнього ринку у підприємства є можливістьзбільшити обсяги виробництва, і збуту продукції, а також збільшитижиттєвий цикл експортного циклу;
- визнання на зарубіжних ринках, на досвіду в областіміжнародної підприємницької діяльності;
- збільшення ефективності процесів, які пов'язані із здійсненням ліквідності активів на зарубіжних ринках і введенням капіталу.
Важливо відзначити і ряд негативних факторів, які супроводжують роботупідприємства на зарубіжних ринках, такі як ускладнення організації
економічних процесів і менеджменту організації, а саме дослідження товарно-цінової кон'юнктури, розробка цінової політики, пошукзовнішньоторговельних партнерів, виявлення конкурента і розробки поведінки дляпротидії їм.
Одним з недоліків ЗЕД є трудомісткість багатьох процесів:
- проведення переговорів, оформлення супроводжуючих документів,
- митне декларування, міжнародні розрахунки і т.д.
Так само при роботі назарубіжних ринках підприємству необхідно вести постійну роботу надтехнологічним оновленням виробничої бази для збільшенняконкурентних переваг експортної продукції, розширення асортиментногоряду, адаптації до вимог зарубіжних ринків: технічним нормам,стандартам, критеріям відповідності безпеки.
Завдяки державній економічній і політичній підтримці,зовнішньоекономічна діяльність на підприємстві є ефективнимнапрямком інтеграції в світову економіку, а так само джереломнадходження іноземної валюти і гарантією сталого економічногозростання. Тому важливо розглянути державне регулювання ЗЕД.
Загалом, класифікацію операцій із зовнішньо-економічної діяльності можна зобразити схемою, наведеною у додатку №1.

1.2. Організація і управління імпортними операціями на підприємстві.
У наукових колах існує багато свідчень про те, що зовнішньо-економічну організацію ототожнюють із поняттям "зовнішньоекономічна угода". При цьому, науковці вважають, що це дія, спрямована на встановлення, зміну або припинення правових відносин з іноземними контрагентами. Такий підхід звужує поняття ЗЕО, оскільки в процесі її виконання у суб'єктів ЗЕД виникають не тільки правові відносини, а й економічні, соціальні тощо.
Зовнішньоекономічна діяльність підприємства є невід'ємноючастиною його господарської життя і здатна при її правильної організації стати джерелом значних додаткових доходів. Аналіз зовнішньоекономічної діяльності дозволить розглянути поточний стан підприємства та перспективи його розвитку, а також взяти оптимальні управлінські рішення тактичного і стратегічного характеру, виявляючи резерви підвищення ефективності діяльності організації.
Імпорт - (імпорт товарів) - це купівля (у тому числі з оплатою у не грошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності у іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів із ввезенням їх на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.
Імпортна операція - комерційна діяльність, що пов'язана з закупівлею та ввезенням в Україну іноземних товарно-матеріальних цінностей для їх наступної реалізації на внутрішньому ринку або використання у виробничо-господарській діяльності.
Основними нормативно правовими документами, що регулюють імпортну діяльність є: Митний Кодекс України, Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність"та ін.
До імпортних операцій відносяться:
- придбання товарно-матеріальних цінностей від іноземних постачальників на умовах комерційного кредиту;
- ввезення товарно-матеріальних цінностей або отримання послуг в порядку бартерних угод;
- ввезення товарів в рахунок централізованих імпортних закупок;
- придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг з оплатою готівкою;
- отримання товарно-матеріальних цінностей та послуг в якості безоплатної допомоги [Про визначення операцій як таких, що належать до операцій з давальницькою сировиною: Наказ М-ва зовніш. скоп, зв'язків і торгівлі України від 12.02.1996 р. № 79., с. 144].
В залежності від виду операцій в Україні застосовуються різні способи обмеження імпорту: короткострокове обмеження імпорту, митний бар'єр, антидемпінгові мита.
Короткострокове обмеження імпорту - обмеження імпорту на строк не більше 180 днів.
Митний бар'єр - обмеження імпорту, метою якого є перешкоди ввезенню імпортних товарів через завищення ввізного мита.
Якщо ринок експортера є монопольним або олігопольним, а зарубіжний ринок - конкурентним, може виникнути ефект демпінгу. Для його попередження держава може застосувати антидемпінгову політику на будь-який продукт.
Демпінг - ввезення на митну територію України товарів за ціною, нижче від порівняної ціни на подібний товар у країні експортеру, що заподіює шкоду національному товаровиробнику подібного товару.
З метою запобігання торгівлі товарами та послугами за демпінговими цінами країна проводить антидемпінгову політику шляхом встановлення антидемпінгового мита.
Антидемпінгове мито - додаткове мито на імпортні товари, що ввозяться в країну за цінами, нижче цін світового ринку або внутрішніх цін.
При перетині товарно-матеріальними цінностями кордону України необхідно сплатити ПДВ, акцизний збір, мито та митні збори. їх сума зазначається в вантажній митній декларації та перераховується шляхом надання до банку платіжного доручення на перерахування відповідних сум на рахунок митниці.
Суб'єкти підприємницької діяльності, інші юридичні особи, їх філії, відділення, а також інші відокремлені підрозділи, які імпортують на митну територію України підакцизні товари, зобов'язані до або під час подання вантажної митної декларації сплатити акцизний збір.
Акцизний збір на ввезені підакцизні товари обчислюється у відсотках до митної вартості за встановленими ставками або в твердих сумах в Євро з одиниці товару[Положення про порядок застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності спеціальних санкцій, передбачених стаггені 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність": Загв. Наказом М-ва економіки України від 17.04.2000 р. № 52., с. 65].
Сплата акцизного збору проводиться на момент розмитнення.
Акцизний збір стягується лише один раз, тому при наступній реалізації товарів, на які його було нараховано при ввезені на митну територію України, акцизний збір не нараховується.
Сума акцизного збору в бухгалтерському обліку включається до вартості імпортного товару.
Об'єктом оподаткування ПДВ є операції з ввезення (пересилання) товарів на митну територію України і отримання робіт (послуг), що надаються нерезидентами для їх використання або споживання на митній території України, в тому числі операції ввезення власності за договорами оренди (лізингу), застави та іпотеки.
Базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість імпортних товарів, але не менше митної вартості, що зазначена у вантажній митній декларації.
При оподаткуванні імпортних товарів сума ПДВ визначається у розмірі 20 % від митної вартості товару з врахуванням фактично сплаченого мита і акцизного збору.
Підставою для нарахування та сплати ПДВ є вантажна митна декларація; де нарахована сума ПДВ зазначається окремо. Сплата ПДВ повинна проводитись до/або на момент приймання вантажної митної декларації до митного оформлення.
Імпорт деяких товарів та операцій по передачі основних засобів у вигляді внеску до статутного капіталу юридичних осіб не оподатковуються ПДВ. Ця норма поширюється як на безпосередніх постачальників, так і на посередників[17, с. 84]. 
При ввезенні товарів на митну територію України платники ПДВ можуть надавати органам митного контролю простий вексель на суму податкових зобов'язань (крім підакцизних товарів групи 1-24 Гармонізованої системи опису і кодування. Вексель видається на термін не більш 30 днів і він не підлягає передачі індосаменту. Сума, зазначена в податковому векселі, включається до суми податкових зобов'язань платника податку в податковому періоді, на який припадає тридцятий календарний день з дня надання такого векселя органу митного контролю. При цьому податковий вексель вважається погашеним, а сума податку, визначеного у векселі, окремо до бюджету не сплачується і враховується в розрахунках податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, в якому вексель погашено. В наступному звітному (податковому) періоді сума, яка була вказана в податковому векселі, включається до складу податкового кредиту.
Платник податку може за самостійним рішенням достроково погасити вексель шляхом перерахування коштів до бюджету, при цьому зазначена сума коштів включається до складу податкового кредиту платника в тому податковому періоді, в якому відбувалося таке погашення, і не включається до складу його податкових зобов'язань[Про визначення операцій як таких, що належать до операцій з давальницькою сировиною: Наказ М-ва зовніш. скоп, зв'язків і торгівлі України від 12.02.1996 р. № 79., с. 150].
Облік імпорту робіт, послуг суттєво не відрізняється від обліку імпорту товарів, за винятком деяких особливостей:
- документом, який підтверджує факт виконання робіт (послуг),є акт виконання робіт (послуг), оформлений належним чином;
- при імпорті робіт (послуг) датою виникнення податкових зобов'язань є дата події, яка відбулася першою, а саме:
- або дата списання коштів з потокового рахунку платника податків в оплату собівартості робіт;
- або дата оформлення документу, який підтверджує факт виконання робіт (послуг) нерезидентом;
- не дозволяється відносити до податкового кредиту з сплати податку суми, які не підтверджені актом приймання робіт (послуг);
- надані (виконані) суб'єктами підприємницької діяльності Росії роботи (послуги), які використовуються або споживаються на митній території України, пільговому оподаткуванню не підлягають.
Отже імпорт є комерційною діяльністю, що пов'язана з закупівлею та ввезенням в Україну іноземних товарно-матеріальних цінностей для їх наступної реалізації на внутрішньому ринку або використання у виробничо-господарській діяльності.
В не залежності від рівня економічного розвитку жодна з країн світу не зможе розвиватися без економічних зв'язків з іншими країнами світу поза світовим господарства. Зовнішньоекономічна діяльність (далі ЗЕД) - це невід'ємна частина глобальної світової економіки. ЗЕД представляється як сукупність функцій виробничих структур, в якій відбуваються глибокі зміни. Сьогодні ситуація в країні змінюється, і, якщо раніше ЗЕД була монопольною сферою діяльності держави, то тепер відбувається лібералізація зовнішньої торгівлі, а це призводить до відкриття вільного доступу для підприємств і організацій, інших суб'єктів. ЗЕД - це розширення не тільки кількості учасників зовнішньоекономічної діяльності підприємства, а й також розширення прав відомств організацій і галузевих міністерств, організацій та об'єднань, що займаються виходом на зовнішньоекономічний ринок.
Інтернаціоналізація і глобалізація світової економіки неминуче призводить до змін в підприємницькому секторі, також до перегляду стратегії розвитку для більшості підприємств. Багато підприємств, які колись впевнено себе почували в межах національного ринку, починають стикатися з проблемою жорсткої конкуренції. Їм доводиться шукати нові способи для зміцнення своєї позиції на світових ринках. З кожним роком число підприємств, які вийшли за межі національного ринку збільшуються.
За інформацією Міністерства статистики України [ http://ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/publ10_u.htm ] значно змінилася та виглядає наступним чином:
Зовнішня торгівля України з країнами СНД та ЄС
Кількість підприємств, що здійснюють зовнішньоторговельну діяльність






Кількість країн-партнерів України в експорті-імпорті товарів та послуг

Зовнішньоторговельний баланс України за кварталами у 2015–2017 роках
(млн.дол. США)

Товари та послуги 1
Товари
Послуги
експорт
імпорт
сальдо
експорт
імпорт
сальдо
експорт
імпорт
сальдо
2015
Усього
46804,2
42976,0
3828,2
38127,1
37516,4
610,7
9736,6
5523,0
4213,6
І кв.
11413,0
10753,0
660,0
9475,0
9565,2
-90,2
2243,6
1203,9
1039,7
ІІ кв.
11294,7
10050,0
1244,7
9146,7
8705,4
441,3
2408,6
1369,1
1039,5
ІІІ кв.
12021,6
10849,8
1171,8
9730,2
9371,1
359,1
2530,1
1495,2
1034,9
IV кв.
12074,9
11323,2
751,7
9775,2
9874,7
-99,5
2554,3
1454,8
1099,5
Країни СНД
11335,9
11267,8
68,1
7806,1
10485,5
-2679,4
3544,8
839,6
2705,2
І кв.
2427,3
2698,7
-271,4
1714,8
2522,0
-807,2
721,0
191,4
529,6
ІІ кв.
2989,7
2725,0
264,7
2099,6
2511,8
-412,2
891,9
236,1
655,8
ІІІ кв.
3063,5
2834,7
228,8
2105,1
2625,7
-520,6
961,0
224,7
736,3
IV кв.
2855,4
3009,4
-154,0
1886,6
2826,0
-939,4
970,9
187,4
783,5
Інші країни світу
35468,3
31708,2
3760,1
30321,0
27030,9
3290,1
6191,8
4683,4
1508,4
І кв.
8985,7
8054,3
931,4
7760,2
7043,2
717,0
1522,6
1012,5
510,1
ІІ кв.
8305,0
7325,0
980,0
7047,1
6193,6
853,5
1516,7
1133,0
383,7
ІІІ кв.
8958,1
8015,1
943,0
7625,1
6745,4
879,7
1569,1
1270,5
298,6
IV кв.
9219,5
8313,8
905,7
7888,6
7048,7
839,9
1583,4
1267,4
316,0
з них
країни ЄС
15339,5
18075,9
-2736,4
13015,2
15330,2
-2315,0
2927,9
2750,1
177,8
І кв.
3850,8
4448,7
-597,9
3286,2
3908,5
-622,3
717,6
541,5
176,1
ІІ кв.
3398,6
4190,7
-792,1
2818,6
3556,4
-737,8
721,3
634,7
86,6
ІІІ кв.
3823,4
4551,5
-728,1
3242,0
3802,3
-560,3
733,3
749,8
-16,5
IV кв.
4266,7
4885,0
-618,3
3668,4
4063,0
-394,6
755,7
824,1
-68,4
2016
Усього
45112,7
44571,1
541,6
36361,7
39249,8
-2888,1
9868,0
5326,5
4541,5
І кв.
9721,5
9864,0
-142,5
7716,9
8724,9
-1008,0
2248,3
1140,4
1107,9
ІІ кв.
10937,8
9844,5
1093,3
8905,4
8624,9
280,5
2316,7
1220,6
1096,1
ІІІ кв.
11468,7
11812,8
-344,1
9250,4
10293,5
-1043,1
2503,6
1520,0
983,6
IV кв.
12984,7
13049,8
-65,1
10489,0
11606,5
-1117,5
2799,4
1445,5
1353,9
Країни СНД
9752,4
9237,1
515,3
6031,5
8565,4
-2533,9
3727,9
672,6
3055,3
І кв.
1902,0
1849,3
52,7
1075,5
1718,0
-642,5
828,0
132,2
695,8
ІІ кв.
2361,2
2061,7
299,5
1544,2
1934,7
-390,5
819,6
127,0
692,6
ІІІ кв.
2614,1
2550,1
64,0
1692,8
2387,5
-694,7
923,0
162,6
760,4
IV кв.
2875,1
2776,0
99,1
1719,0
2525,2
-806,2
1157,3
250,8
906,5
Інші країни світу
35360,3
35334,0
26,3
30330,2
30684,4
-354,2
6140,1
4653,9
1486,2
І кв.
7819,5
8014,7
-195,2
6641,4
7006,9
-365,5
1420,3
1008,2
412,1
ІІ кв.
8576,6
7782,8
793,8
7361,2
6690,2
671,0
1497,1
1093,6
403,5
ІІІ кв.
8854,6
9262,7
-408,1
7557,6
7906,0
-348,4
1580,6
1357,4
223,2
IV кв.
10109,6
10273,8
-164,2
8770,0
9081,3
-311,3
1642,1
1194,7
447,4
з них
країни ЄС
15827,5
19558,7
-3731,2
13496,3
17140,8
-3644,5
3004,9
2421,6
583,3
І кв.
3744,3
4376,7
-632,4
3196,2
3872,7
-676,5
707,1
504,3
202,8
ІІ кв.
3883,3
4361,2
-477,9
3320,4
3811,5
-491,1
731,3
550,6
180,7
ІІІ кв.
3839,6
5156,4
-1316,8
3244,5
4410,1
-1165,6
766,2
746,8
19,4
IV кв.
4360,3
5664,4
-1304,1
3735,2
5046,5
-1311,3
800,3
619,9
180,4
Продовження таблиці

Товари та послуги1
Товари
Послуги
експорт
імпорт
сальдо
експорт
імпорт
сальдо
експорт
імпорт
сальдо
2017
Усього
52579,5
55080,6
-2501,1
43264,7
49607,2
-6342,5
10714,3
5476,1
5238,2
І кв.
12466,6
12340,5
126,1
10367,2
11161,3
-794,1
2439,6
1180,3
1259,3
ІІ кв.
12560,0
12734,8
-174,8
10278,4
11484,3
-1205,9
2650,0
1250,9
1399,1
ІІІ кв.
13131,3
14195,2
-1063,9
10677,7
12686,9
-2009,2
2771,2
1508,7
1262,5
IV кв.
14421,6
15810,1
-1388,5
11941,4
14274,7
-2333,3
2853,5
1536,2
1317,3
Країни СНД
10674,2
12128,3
-1454,1
6916,4
11477,9
-4561,5
3763,9
650,4
3113,5
І кв.
2398,4
2540,7
-142,3
1507,0
2403,5
-896,5
893,4
137,2
756,2
ІІ кв.
2700,0
2668,1
31,9
1755,8
2508,2
-752,4
945,7
159,9
785,8
ІІІ кв.
2777,5
3218,5
-441,0
1786,1
3053,6
-1267,5
992,9
164,9
828,0
IV кв.
2798,3
3701,0
-902,7
1867,5
3512,6
-1645,1
931,9
188,4
743,5
Інші країни світу
41905,3
42952,3
-1047,0
36348,3
38129,3
-1781,0
6950,4
4825,7
2124,7
І кв.
10068,2
9799,8
268,4
8860,2
8757,8
102,4
1546,2
1043,1
503,1
ІІ кв.
9860,0
10066,7
-206,7
8522,6
8976,1
-453,5
1704,3
1091,0
613,3
ІІІ кв.
10353,8
10976,7
-622,9
8891,6
9633,3
-741,7
1778,3
1343,8
434,5
IV кв.
11623,3
12109,1
-485,8
10073,9
10762,1
-688,2
1921,6
1347,8
573,8
з них
країни ЄС
20157,6
23330,2
-3172,6
17533,4
20799,4
-3266,0
3452,7
2532,5
920,2
І кв.
4535,7
5185,8
-650,1
3982,2
4660,2
-678,0
737,1
526,4
210,7
ІІ кв.
4845,6
5460,6
-615,0
4235,2
4917,3
-682,1
821,7
543,3
278,4
ІІІ кв.
5085,5
6061,2
-975,7
4379,3
5337,7
-958,4
905,3
723,7
181,6
IV кв.
5690,8
6622,6
-931,8
4936,7
5884,2
-947,5
988,6
739,1
249,5

Економічна ефективність в найбільш загальному вигляді означає результативність, тобто співвідношення між досягнутими результатами і витраченими ресурсами. При будь-яких системах людей цікавить, ціною яких витрат досягнутий результат. Отже, рівень економічної ефективності встановлюється шляхом зіставлення двох величин: отриманого економічного результату і витрачених ресурсів. Сутність проблеми економічної ефективності полягає в збільшенні економічних результатів на кожну одиницю витрат в процесі використання наявних ресурсів. В основі поняття економічної ефективності лежить поняття ефекту. Економічний ефект - це корисний результат економічної діяльності, вимірюваний різницею між отриманими грошовим доходом і грошовим витратою на її здійснення. В умовах ринкової економіки цільова функція підприємства полягає в отриманні позитивного економічного ефекту, що виражається в прибутку. Прибуток - це абсолютна величина доходу, вона не може виступати в якості визначальної ознаки оцінки ефективності, який розкриває її сутність. Сенс критерію ефективності виходить із необхідності максимізації отриманого результату або мінімізації витрат на його досягнення. Виходячи з цього, в якості кількісного критерію ефективності повинна виступати норма прибутку - рентабельність.
Слід розрізняти загальну і порівняльну ефективність. Загальна ефективність обчислюється для оцінки витрат і результатів уже реалізованих рішень. Порівняльна ефективність визначається при виборі одного з варіантів рішення, вона дозволяє виявити економічні переваги одного варіанта в порівнянні з іншими, визначити ступінь оптимальності обраного варіанту.

Перехід до ринкової економіки істотно коригує теорію і практику оцінки економічної ефективності. В умовах ринку підвищується відповідальність за прийняті рішення щодо обґрунтування економічної ефективності, так як власник коштів несе повну матеріальну відповідальність за обгрунтованість розрахунків і прогнозів. Підвищується ступінь ризику в інвестиційній, господарської діяльності, що вимагає використання систем страхування, незалежної експертизи, послуг консалтингових компаній. А це, в свою чергу, вимагає додаткових витрат. При визначенні ефективності зовнішньоекономічної діяльності першорядне значення мають наступні методологічні аспекти:
- необхідність повного і об'єктивного обліку як результатів ЗЕД, так і витрат на їх досягнення. Якщо підприємство спеціалізується на експортно-імпортних операціях, то оцінка ефективності підприємства збігається з оцінкою ефективності ЗЕД. У разі якщо ЗЕД підприємства - лише частина його виробничо-господарської діяльності, необхідно виділити в окрему звітність як результати експортно-імпортних операцій, так і витрати, пов'язані з їх проведенням. При цьому під результатами розуміється грошова оцінка отриманої підприємством вигоди від зовнішньоекономічної угоди, яка обліковується в національній валюті, незалежно від валюти платежу. Під витратами розуміється грошова оцінка всіх видів витрат (матеріальних, трудових, фінансових), включаючи зобов'язання підприємства перед державою відповідно до чинного законодавства;
- підвищення ефективності досягається як за рахунок економії поточних (споживаних ресурсів), так і шляхом найбільш вигідного використання чинного капіталу і нових капіталовкладень (застосовуваних ресурсів). В першу чергу це відноситься до використання виробничих потужностей. Так, збільшення продажів понад обсяги, прийнятих при розрахунку порога рентабельності, може перекрити втрати, пов'язані зі знижками з ціни на значні оптові партії товару. Однак це вимагає додаткової інформації, пов'язаної з виділенням у складі витрат змінних і постійних витрат за асортиментом експортних товарів, що традиційно склалися системами бухгалтерського обліку не передбачається. В умовах ринку кожне підприємство, будучи економічно самостійним товаровиробником, має використовувати будь-які оцінки ефективності, як класичні (ефективність продажів, виробництва, капіталу), так і маржинальний прибуток від зовнішньоекономічної діяльності в розрахунку на одиницю продукції (розраховується як різниця між виручкою від експорту товару та змінними витратами в складі експортних витрат), і маржинальний рентабельність (відношення маржинального прибутку до змінних витрат). Такий підхід дозволяє розташовувати більш реальною картиною ефективності всього асортименту експортної продукції;
- має забезпечуватися дотримання принципу порівнянності з базовим варіантом. За базу можуть бути обрані різні ситуації (варіант, що враховує ситуацію у зовнішніх конкурентів, стан справ на внутрішньому ринку і т.д.);
- порівнянність витрат і результатів за різними параметрами (цінова порівнянність, якість, облік тимчасового блага);
- необхідність враховувати особливості характеру зовнішньоторговельних операцій (експортні, імпортні, товарообмінні тощо).
Прогнозування створює передумови для складання науково обґрунтованого плану ВЕС, що забезпечує найбільш ефективне вирішення економічних завдань країни. На основі різноманітних прогнозних розрахунків повинен здійснюватися вибір оптимального варіанту.
При розробці планів ВЕС на всіх рівнях управління економікою та прийнятті рішень щодо укладення міжнародних договорів і контрактів на поставку продукції необхідно проводити розрахунки економічної ефективності.
Розраховуються показники ефективності зовнішньої торгівлі, експорту та імпорту основних товарів, товарних груп в розрізі окремих країн. Розрахунки проводяться за обсягами і валютної вартості окремих товарів.
Ефективність зовнішньої торгівлі розраховується шляхом співвідношення витрат, пов'язаних з імпортом товарів, з витратами експорту продукції.
З підписанням Україною Угоди про Асоціацію та її імплементація принесли підприємствам Украни багато змін у діяльності та значно розширили ринки збуту.
За інформацією Міністерства статистики України, географія країн –партнерів у 2017 році виглядала наступним чином:
.
Країни-партнери у зовнішній торгівлі товарами у 2017 році

Експорт
Імпорт
млн.грн.
млн.дол. США
у % до загального обсягу1
млн.грн.
млн.дол. США
у % до загального обсягу1
Усього
1151039,3
43264,7
100,0
1319577,6
49607,2
100,0
у тому числі
Австралiя
398,2
14,9
0,0
3616,6
136,7
0,3
Австрiя
14233,7
535,2
1,2
12890,5
484,5
1,0
Азербайджан
9430,2
354,7
0,8
11072,9
417,3
0,8
Алжир
14280,7
535,4
1,2
145,6
5,6
0,0
Аргентина
248,2
9,2
0,0
1705,0
64,3
0,1
Бангладеш
9831,4
371,8
0,9
1861,3
70,1
0,1
Бельгiя
12104,4
456,2
1,1
13894,0
523,0
1,1
Білорусь
30403,1
1142,9
2,6
85103,9
3205,3
6,5
Болгарiя
11432,8
429,9
1,0
5044,6
189,9
0,4
Бразилiя
252,5
9,5
0,0
5588,7
210,4
0,4
Велика Британія
12797,4
480,0
1,1
21269,3
798,9
1,6
В’єтнам
2587,1
96,8
0,2
10443,5
393,4
0,8
Вірменія
2790,1
105,1
0,2
288,5
10,9
0,0
Гана
1625,5
61,4
0,1
3512,3
132,2
0,3
Гаяна
22,4
0,8
0,0
1632,1
61,0
0,1
Гватемала
15,4
0,6
0,0
1901,9
71,5
0,1
Гвінея
219,2
8,2
0,0
2602,8
97,8
0,2
Гонконг
1441,5
54,1
0,1
774,4
29,1
0,1
Грецiя
5254,9
196,8
0,5
6500,3
244,3
0,5
Грузiя
11174,2
420,9
1,0
2207,0
82,8
0,2
Данiя
5039,7
189,5
0,4
5194,2
195,4
0,4
Еквадор
10,2
0,4
0,0
2319,3
86,9
0,2
Естонiя
3534,0
133,1
0,3
2220,8
83,5
0,2
Ефiопiя
2904,6
109,8
0,3
76,3
2,9
0,0
Єгипет
48931,5
1831,3
4,2
2057,6
77,0
0,2
Iзраїль
16145,4
604,6
1,4
4482,1
167,9
0,3
Iндiя
58859,7
2205,7
5,1
14972,1
561,3
1,1
Iндонезiя
10522,0
397,4
0,9
6935,1
260,7
0,5
Iрак
12764,2
479,2
1,1
4,8
0,2
0,0
Iран, Ісламська Республiка
14800,5
552,6
1,3
1845,1
70,1
0,1
Iрландiя
1487,9
55,3
0,1
3031,8
113,9
0,2
Ісландія
17,3
0,6
0,0
1953,3
73,0
0,1
Iспанiя
33549,7
1260,1
2,9
15396,3
579,0
1,2
Iталiя
65785,4
2469,5
5,7
43204,0
1625,0
3,3
Йорданiя
4100,4
153,8
0,4
249,4
9,3
0,0
Казахстан
9886,4
372,1
0,9
8485,2
318,0
0,6
Канада
1341,5
50,4
0,1
7980,9
299,2
0,6
Кенія
2092,5
79,5
0,2
211,6
8,0
0,0
Китай
54195,9
2039,3
4,7
150257,9
5648,7
11,4
Кiпр
2125,5
79,6
0,2
548,7
20,5
0,0
Корея, Республiка
8178,6
308,6
0,7
8556,5
321,6
0,6
Кот-Д’Івуар
1800,8
67,5
0,2
1273,3
47,9
0,1
Латвiя
5686,4
213,7
0,5
3841,8
144,3
0,3
Литва
9926,4
374,2
0,9
18054,4
679,8
1,4
Лiван
11383,8
427,0
1,0
61,7
2,3
0,0
Лівія
5506,0
207,0
0,5
3,9
0,1
0,0
Люксембург
193,0
7,3
0,0
1662,4
62,7
0,1
Мавританія
1775,5
67,1
0,2
94,0
3,6
0,0
Малайзiя
3476,3
130,7
0,3
5049,8
189,9
0,4
Мальта
1760,1
66,2
0,2
230,8
8,7
0,0
Марокко
5918,8
221,3
0,5
1038,9
39,1
0,1
Маршаллові Острови
1371,5
51,9
0,1
34,8
1,3
0,0
Мексика
3445,8
129,2
0,3
3652,4
137,1
0,3
Молдова, Республіка
18756,3
707,6
1,6
2830,8
106,7
0,2
Нігерія
2518,0
94,7
0,2
24,8
0,9
0,0
Нiдерланди
44535,2
1676,1
3,9
17126,0
643,7
1,3
Нiмеччина
46561,7
1754,2
4,1
144751,5
5445,0
11,0
Норвегія
513,7
19,3
0,0
5782,0
216,9
0,4
Oб’єднанi Арабськi Емiрати
10246,7
384,5
0,9
1581,8
59,4
0,1
Пакистан
4294,4
164,4
0,4
1511,3
56,7
0,1
Пiвденна Африка
2096,1
78,5
0,2
4541,1
171,3
0,3
Польща
72431,4
2724,6
6,3
91839,6
3453,8
7,0
Португалiя
7072,6
264,1
0,6
1572,2
59,2
0,1
Росiйська Федерацiя
104653,6
3936,5
9,1
191742,6
7204,0
14,5
Румунiя
22355,6
841,6
1,9
12199,7
458,0
0,9
Саудiвська Аравiя
13665,6
517,2
1,2
4853,0
182,9
0,4
Сенегал
2496,2
93,8
0,2
32,3
1,2
0,0
Сербія
4544,5
170,9
0,4
3525,0
132,4
0,3
Сингапур
1731,7
65,0
0,2
758,2
28,6
0,1
Словаччина
17439,1
656,0
1,5
13533,8
508,7
1,0
Словенiя
774,4
29,2
0,1
4629,3
173,8
0,4
Судан
1930,3
72,1
0,2
5,0
0,2
0,0
США
22028,7
828,1
1,9
67215,8
2524,6
5,1
Таїланд
6566,0
249,1
0,6
5167,0
194,5
0,4
Тайвань, Провiнцiя Китаю
1314,4
49,2
0,1
5888,5
221,3
0,4
Тунiс
7738,6
289,6
0,7
337,3
12,7
0,0
Туреччина
67161,5
2519,1
5,8
33674,5
1262,5
2,5
Туркменистан
1656,2
62,1
0,1
2361,7
89,3
0,2
Угорщина
35248,9
1326,4
3,1
30619,3
1152,3
2,3
Узбекистан
4449,0
167,1
0,4
3272,1
122,7
0,2
Фiлiппiни
4250,0
159,9
0,4
1149,1
43,2
0,1
Фiнляндiя
2087,2
78,8
0,2
6715,7
253,3
0,5
Францiя
11136,1
419,1
1,0
41731,8
1563,8
3,2

Чехія
19026,5
715,2
1,7
23094,5
869,5
1,8

Швейцарія
4806,9
182,3
0,4
44772,1
1682,2
3,4

Швецiя
2061,7
77,4
0,2
11535,9
433,5
0,9

Шри-Ланка
1754,2
65,3
0,2
995,3
37,4
0,1

Японiя
5822,0
217,9
0,5
19214,9
723,5
1,5


Зовнішньоторговельні операції з товарами у 2017 р. Україна здійснювала з партнерами з 223 країн світу. Експортували товари до 201 країни світу, імпортували – із 206 країн. Кількість підприємств, що здійснювали зовнішню торгівлю товарами становили в експорті 16,5 тис. одиниць, в імпорті – 27,1 тис.одиниць [http://ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/publ10_u.htm ].
Експорт товарів у 2017 р. становив 43,3 млрд.дол. США, та збільшився на 19,0% проти обсягу 2016 р. та на 13,5% проти обсягу 2015 р., імпорт товарів – 49,6 млрд.дол., та збільшився на 26,4% і на 32,2% відповідно. Негативне сальдо зовнішньої торгівлі товарами становило 6,3 млрд.дол. (позитивне у 2015 р. – 0,6 млрд.дол.).
Утворення негативного сальдо зумовлене перевищенням обсягів імпорту над обсягами експорту товарів. На формування від’ємного сальдо вплинули окремі товарні групи: палива мінеральні, нафта і продукти її перегонки (–10,9 млрд.дол.), механічні машини (–4,0 млрд.дол.), засоби наземного транспорту, крім залізничного, (–3,8 млрд.дол.), пластмаси, полімерні матеріали (–2,0 млрд.дол.), фармацевтична продукція та електричні машини (по –1,6 млрд.дол.).
Коефіцієнт покриття експортом імпорту у 2017 р. склав 0,87 (у 2015 р. – 1,02).
Частка країн ЄС у порівнянні з 2016 р. збільшилась і становила в експорті 40,5%, в імпорті зменшилась і становила 41,9% (у 2015 р. – 34,1% та 40,9%).
Утворення позитивного сальдо, як в попередні роки, зумовлене перевищенням обсягів експорту над обсягами імпорту послуг. На формування позитивного сальдо вплинули в основному обсяги транспортних послуг, з переробки матеріальних ресурсів.
Коефіцієнт покриття експортом імпорту у 2017 р. склав 1,96 (у 2015 р. – 1,76).
Основними торговельними партнерами України в експорті серед країн ЄС можна відмітити Велику Британію – 5,5% від загального обсягу експорту (послуги повітряного, залізничного транспорту, комп’ютерні, інформаційні, професійні та консалтингові послуги), Німеччину – 5,0% (послуги для переробки товарів з метою реалізації за кордоном, повітряного транспорту, комп’ютерні послуги, автомобільного транспорту), Польщу – 2,8% (послуги для переробки товарів з метою реалізації за кордоном, автомобільного, повітряного, морського, залізничного транспорту) та Кіпр – 2,6% (послуги залізничного транспорту, комп’ютерні, послуги, пов’язані з торгівлею, та посередницькі послуги, інші допоміжні та додаткові транспортні послуги, професійні та консалтингові).[ http://ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/publ10_u.htm] Серед інших країн значна частка українського експорту послуг припадає на Російську Федерацію – 31,9% (послуги трубопровідного, залізничного транспорту, телекомунікаційні, наукові та технічні, інші допоміжні та додаткові транспортні послуги), США – 7,9% (комп’ютерні послуги, повітряного транспорту, інформаційні послуги, професійні та консалтингові послуги, пов’язані з фінансовою діяльністю), Швейцарію – 7,1% (послуги для переробки товарів з метою реалізації за кордоном, комп’ютерні послуги, морського транспорту, інші допоміжні та додаткові транспортні послуги) та Об’єднані Арабські Емірати – 2,1% (послуги залізничного, повітряного, морського транспорту).
Протягом останніх років основні позиції структури експорту послуг залишились майже незмінними. У 2017 р. серед послуг, що було надано Україною, значну частку від загального обсягу експорту традиційно займали транспортні послуги (54,7%). На експорт послуг у сфері телекомунікації, комп’ютерні та інформаційні послуги припадало 16,4%, послуги з переробки матеріальних ресурсів – 13,3%, ділові послуги – 8,6%.
Найсуттєвіші збільшення експорту спостерігалися у обсягах наданих послуг Російській Федерації (за рахунок зростання послуг трубопровідного транспорту), США (комп’ютерних послуг, повітряного транспорту) та Великій Британії (повітряного транспорту, залізничного, інформаційних послуг). Одночасно зменшилися обсяги експорту послуг Туркменистану (за рахунок скорочення обсягів послуг з будівництва) та Віргінським Островам (Брит.) (комп’ютерних послуг, інших допоміжних та додаткових транспортних послуг, пов’язаних з фінансовою діяльністю).
У структурі імпорту послуг переважали транспортні послуги (22,2%), державні та урядові послуги (19,3%), ділові (15,1%), повʼязані з подорожами (14,5%), повʼязані з фінансовою діяльністю (7,8%), послуги у сфері телекомунікації, комп’ютерні та інформаційні послуги (7,7%)[ http://ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/publ10_u.htm].
У 2017 р. найвагоміші обсяги послуг серед країн ЄС одержувалися від Великої Британії – 8,9% від загального обсягу імпорту (послуги, пов’язані з фінансовою діяльністю, повітряного транспорту, роялті та інші послуги, пов’язані з використанням інтелектуальної власності, професійні та консалтингові), Німеччини – 6,5% (послуги повітряного транспорту, комп’ютерні послуги, автомобільного транспорту, професійні та консалтингові), Кіпру – 4,2% (послуги, пов’язані з подорожами, з фінансовою діяльністю, роялті та інші послуги, пов’язані з використанням інтелектуальної власності, морського транспорту, професійні та консалтингові), Польщі – 2,7% (послуги автомобільного, морського, повітряного транспорту, послуги, пов’язані з подорожами, професійні та консалтингові) та Нідерландів – 2,2% (професійні та консалтингові, роялті та інші послуги, пов’язані з використанням інтелектуальної власності, послуги повітряного транспорту, пов’язані з фінансовою діяльністю); серед інших країн – від США – 11,8% (державні та урядові послуги, пов’язані з фінансовою діяльністю, професійні та консалтингові), Російської Федерації – 7,8% (залізничного транспорту, телекомунікаційні послуги, пов’язані з фінансовою діяльністю), Туреччини – 6,5% (послуги, пов’язані з подорожами, повітряного, морського транспорту), Швейцарії – 4,0% (телекомунікаційні, роялті та інші послуги, пов’язані з використанням інтелектуальної власності, професійні та консалтингові, державні та урядові, послуги морського транспорту, комп’ютерні).
Найбільші зростання імпорту послуг, відслідковувалися в обсягах, одержаних від Люксембургу (за рахунок збільшення обсягів роялті та інших послуг, пов’язаних з використанням інтелектуальної власності, професійних та консалтингових), Китаю (послуг з будівництва), Туреччини (послуг, пов’язаних з подорожами, повітряного транспорту). При цьому зменшення відбулися в обсягах послуг від Великої Британії [http://ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/publ10_u.htm] (за рахунок скорочення послуг, пов’язаних з фінансовою діяльністю, державних та урядових послуг), Російської Федерації (телекомунікаційних послуг, пов’язаних з фінансовою діяльністю, комп’ютерних), США (державних та урядових послуг, з будівництва, професійних та консалтингових послуг).
Найактивніше здійснювали експортно-імпортні операції з послугами підприємства м. Києва, Одеської, Львівської, Миколаївської, Київської, Дніпропетровської, Харківської та Донецької областей[http://ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/publ10_u.htm].

Висновок до розділу.

У першому розділі розглянуті понятійні основи і тлумачення базових
сутнісних категорій зовнішньоекономічної діяльності. ЗЕД – це комерційна діяльність суб'єктів підприємницької діяльності, пов'язана з їх участю в міжнародних економічних відносинах, яка відбувається з метою одержання прибутку.












РОЗДІЛ ІІ. ДОСЛІДЖЕННЯ ІМПОРТНИХ ОПЕРАЦІЙ ТОВ «МЕРКС»
2.1. Загальна характеристика та організаційна структура «МЕРКС» .

MERX – це меблева компанія з багаторічним досвідом роботи на вітчизняному та світовому ринках. Заснована в 1993 році, компанія закріпила чіткі позиції лідера меблевої індустрії.
Головна філософія MERX – це  «безперервний розвиток», який надає можливість постійно оновлювати та вдосконалювати технічну базу та виробничі ресурси. На базі сучасної фабрики MERX виробляє меблі для дому, кухонні меблі, меблі для ванних кімнат, офісні меблі та меблі для HoReCa й магазинів.
MERX також є надійним і стабільним імпортером торгового обладнання, італійських меблів відомих брендів, і виступає ексклюзивним представником французької фабрики Country Corner.
На сьогоднішній день дилерська мережа компанії охоплює понад 60 фірмових салонів MERX по всій Україні. Окрім цього, бренд MERX представлений у країнах СНД, Естонії, Литві, Латвії, Великобританії, США, Канаді та Австралії. Це підтверджує, що продукція компанії визнана й затребувана у світі.
Організаційна структура підприємства наведена у табл.2







Таблиця 2.
Аналіз структурних підрозділів ТОВ «МЕРКС»
Структурний підрозділ (посада)
Кількість працюючих у підрозділі
Функціональні обов’язки працівників підрозділу
Функціональні зв’язки з іншими підрозділами
Керівники підрозділу
Працівники підрозділу
Керівники підрозділу
Працівники підрозділу
Бухгалтерія
1
2
Облік діяльності фірми
Веде оперативний облік надходжень і платежів грошових коштів
Фінансовий відділ
Відділ аналізу господарської діяльності
1
6
Організує фінансову діяльність підприємства, спрямовану на забезпечення фінансовими ресурсами виконання планових завдань, збереження і ефективного використання основних фондів та обігових коштів
Прогнозування і планування,
здійснення основних інвестицій
Бухгалтерія
Відділ матеріально-технічного забезпечення

1

5
Проведення тендерів, укладання договорів постачання
Збирати та аналізувати заявки підрозділів на матеріальне технічне та господарське забезпечення
Відділ збуту, відділ аналізу господарської діяльності
Відділ збуту
1
4
Організовує комплексне вивчення і аналіз вітчизняних та зарубіжних ринків, перспектив їх розвитку з метою одержання інформації щодо співвідношення попиту і пропозиції
Дослідження споживчої властивості продукції та факторів, що визначають структуру і динаміку споживчого попиту на продукцію підприємства, ринкової кон’юнктури.
Маркетинговий відділ,відділ матеріально технічного забезпечення
Виробничий відділ
4
84
Керує роботою з оперативного регулювання ходу виробництва, забезпечення ритмічного випуску продукції згідно з плановими завданнями та договорами постачання
Виконання виробничих обов’язків
Відділ збуту, відділ матеріально технічного забезпечення,маркетинговий відділ

Добре налагоджений логістичний ланцюжок, оптимізована доставка і якісне сервісне обслуговування забезпечують високу лояльність клієнтів.
Індивідуальний підхід до клієнтів і готове інтер'єрне рішення закріпили нас на позиціях лідера, якому вдалося змінити сприйняття якості та довести споживачеві, що справжні меблі повинні поєднувати комфорт, дизайн і надійність. Усі партнери – це тільки перевірені світові бренди, які мають високий рівень довіри серед споживачів і визнані кращими у своєму сегменті.
Компанія MERX неодноразово й заслужено ставала переможцем численних національних і міжнародних конкурсів. Наприклад, 6 років поспіль, з 2008 по 2015, меблі «МЕРКС» нагороджували міжнародною премією «Вибір року».
Компанія MERX стала першим українським виробником, представленим на найбільшій міжнародній виставці ISaloni, яка щорічно проходить у Мілані (Італія), а також у найбільшій в Австралії меблевій виставці The Melbourne Home Show; кухні MERX двічі брали участь у Euro Cucine, де гідно показали себе поряд із провідними європейськими компаніями.
Загальна площа виробничих потужностей 25 Га та 245 робочих місць.
Виробництво MERX – це сучасна фабрика, що включає високотехнологічне німецьке, італійське й австрійське обладнання. На базі фабрики виробляються меблі для дому, кухонні меблі, меблі для ванних кімнат, офісні меблі та меблі для HoReCa й магазинів.
Щороку  фабрика обробляє понад 300 000 тон пиломатеріалів. Працює з такою твердою та міцною деревиною, як вільха та ясен, яка ретельно підготовлюється до роботи в сушильних камерах. Завдяки унікальному в Україні чотиристоронньому верстату ми здатні обробляти більше 7 000 деталей на день, високої якості та точних розмірів.
Для аналізу меблевого виробництва компанії ТОВ «Меркс» ми обрали 2015-2017 звітні періоди. Аналітичний баланс компанії наведено у таб.3
Таблиця 3.
Аналітичний баланс ТОВ «Меркс»
за період 2015-2017 рр.
(тис. грн.)
Показники
2015
2016
2017
2017 / 2015 рр.
Тис. грн.
%
Тис. грн.
%
Тис. грн.
%
Тис. грн.
%
Активи
Необоротні активи
5032,00
31,97
4923,00
27,68
4377,00
21,22
-655
-13,02
Оборотні активи
10709,00
68,03
12865,00
72,32
16249,00
78,78
+5540
+51,73
- запаси
4782,00
30,38
6887,00
38,72
6660,00
32,29
+1878
+39,27
- дебіторська заборгованість
3654,00
23,21
4640,00
26,09
6671,00
32,34
+3017
+82,57
- грошові кошти
2273,00
14,44
1335,00
7,51
2904,00
14,08
+631
+27,76
- інші оборотні активи
0,00
0,00
3,00
0,02
14,00
0,07
+14
х
Пасиви
Власний капітал
13679,00
86,90
15258,00
85,78
17684,00
85,74
+4005
+29,28
Поточні зобов’язання
2062,00
13,10
2530,00
14,22
2942,00
14,26
+880
+42,68
- кредиторська заборгованість
2062,00
13,10
2328,00
13,09
2615,00
12,68
+553
+26,82
- інші поточні зобов’язання
0,00
0,00
202,00
1,14
327,00
1,59
+327
х
Баланс
15741,00
100,00
17788,00
100,00
20626,00
100,00
+4885
+31,03


Як видно із таблиці 3, за три роки знизилися необоротні активи компанії на 13,02% та збільшилися оборотні активи на 51,73%. Це говорить про те, що компанія активно нарощує свій виробничий потенціал.Також компанія за три роки наростила власний капітал на 29,28 % та збільшила поточні зобов’язання.
У горизонтальному розрізі основних статей звіту ТОВ «Меркс» (таб.4) переважають позитивні показники: збільшення чистого доходу компанії на 13,07%, валового прибутку на 26,14%, фінансові результати від операційної діяльності на 36,36 % . Тенденцію до зниження мають показники «інші фінансові доходи» - на 37% та «інші доходи» - на 66,27%. Згалом компанія протягом звітнього періоду заробила на 56,24% більше.
Таблиця 4
Горизонтальний аналіз основних статей звіту ТОВ «Меркс»
за 2015-2017 рр. (тис. грн.)
Назва показника
2015
2016
2017
2017 / 2015
Тис. грн.
%
Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)
76171
73903
86125
+9954
+13,07
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)
62993
59517
69502
+6509
+10,33
Валовий прибуток (збиток)
13178
14386
16623
+3445
+26,14
Інші операційні доходи
1526
2030
1900
+374
+24,51
Адміністративні витрати
3183
3322
3437
+254
+7,98
Витрати на збут
7139
8117
9666
+2527
+35,40
Інші операційні витрати
2088
2515
2292
+204
+9,77
Фінансові результати від операційної діяльності
2294
2462
3128
+834
+36,36
Інші фінансові доходи
200
297
126
-74
-37,00
Інші доходи
83
0
28
-55
-66,27
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування
2577
2759
3282
+705
+27,36
Податок на прибуток від звичайної діяльності
886
866
640
-246
-27,77
Фінансові результати від звичайної діяльності
1691
1893
2642
+951
+56,24
Чистий прибуток
1691
1893
2642
+951
+56,24


Таблиця 5.
Аналіз показників фінансового стану в ТОВ «Меркс»
за 2015-2017 роки

Показники
01.01.2015
01.01.2016
01.01.2017
2015 / 2014
2016 / 2015
2017 / 2016
1
2
3
4
5
6
7
Показники ліквідності
Коефіцієнт абсолютної ліквідності
1,102
0,528
0,987
-0,574
+0,459
-0,115
Коефіцієнт проміжної ліквідності
2,874
2,363
3,259
-0,511
+0,896
+0,385
Коефіцієнт загальної ліквідності (покриття)
5,194
5,085
5,523
-0,109
+0,438
+0,329
Власний оборотний капітал
8647
10335
13307
+1688
+2972
+4660
Показники ділової активності
Оборотність дебіторської заборгованості
24,437
21,546
18,715
-2,891
-2,831
-5,722
Оборотність кредиторської заборгованості
37,296
34,088
34,917
-3,208
0,829
-2,379
Період погашення дебіторської заборгованості, днів
15
17
20
+2
+3
+5
Період погашення кредиторської заборгованості, днів
10
11
10
+1
-1
0
Оборотність постійних активів
15,806
14,847
18,522
-0,959
+3,675
+2,716
Оборотність активів
4,983
4,408
4,484
-0,575
+0,076
-0,499
Оборотність чистих активів
5,971
5,027
5,164
-0,944
+0,137
-0,807
Оборотність товарно-матеріальних запасів
14,210
10,201
10,261
-4,009
+0,06
-3,949
Період обороту товарно-матеріальних запасів, днів
26
36
36
+10
0
+10
Тривалість операційного циклу, днів
41
53
55
+12
+2
+14
Тривалість фінансового циклу, днів
31
42
45
+11
+3
+14
Показники фінансової стійкості
Коефіцієнт фінансової незалежності (автономії)
0,869
0,858
0,857
-0,011
-0,001
-0,012
Коефіцієнт фінансової залежності
1,151
1,166
1,166
+0,015
0
+0,015
Коефіцієнт заборгованості
0,131
0,142
0,143
+0,011
+0,001
+0,012
Відношення заборгованості до власного капіталу
0,151
0,166
0,166
+0,015
0
+0,015
Показники прибутковості
Рентабельність активів
11,062
11,292
13,755
+0,23
+2,463
+2,693
Рентабельність власного капіталу
13,017
13,084
16,040
+0,067
+2,956
+3,023
Рентабельність продажу
3,012
3,331
3,632
+0,319
+0,301
+0,62
Рентабельність чистих активів
13,017
13,084
16,040
+0,067
+2,956
+3,023
Рентабельність оборотних активів
21,915
20,887
21,488
-1,028
+0,601
-0,427


Валкове нанесення фарби – ще одна перевага виробництва MERX, адже такий метод більш ефективний у порівняння з ручним, оскільки дозволяє ідеально рівномірно наносити фарбу на готовий виріб, уникаючи можливих патьоків.
Кухні. Продукція цього сегменту – це 44 унікальних моделей, виконаних у класичному, сучасному і навіть неокласичному стилі; при цьому палітра кольорів охоплює більше 80-ти відтінків, серед яких як стримані пастельні, так і яскраві, насичені тони «рубіновий», «ментоловий», «малиновий» тощо. Крім цього наші кухні – це розмаїття матеріалів (дерево, скло, кераміка, пластик тощо).
Ванні кімнати. 14 яскравих моделей, кожна з яких являє собою унікальний арт-об'єкт, самобутній і ексклюзивний, доводячи, що навіть ванна кімната може бути самостійним елементом інтер'єру!
Меблі для дому. Компанія виготовляє вітальні, спальні, стінки, дитячі, домашні кабінети та крісла, м'які меблі, столи, стільці та вишукані меблеві дрібниці. Багатий вибір наших меблів для дому дозволяє створити єдине інтер'єрне рішення, задовольнивши навіть самого вимогливого покупця.
Офісні меблі. Офісні меблі MERX – це меблі як для співробітників, так і елітні кабінети керівників. Спільна робота кваліфікованих дизайнерів і конструкторів дозволяє реалізовувати замовлення меблів за індивідуальним проектом різних рівнів складності, виконувати ексклюзивні замовлення.
Меблі для HoReCa та магазинів виготовляються з урахуванням побажання замовника та особливостей інтер'єру готелю, ресторану або іншої громадської зони.
Завдяки постійному вдосконаленню технічної бази MERX,  виробництво меблів – це:
Міжнародні стандарти ISO.
Сучасне, високотехнологічне обладнання.
Передові, унікальні для українського ринку технології.








2.2. Аналіз імпортно-експортних операцій ТОВ «МЕРКС».

Зовнішньоекономічна діяльність підприємства пов’язана з прийняттям рішення щодо виходу на зовнішній ринок, здійсненням експортно-імпортних операцій, операцій науково-технічного обміну, виробничої кооперації. Здійснення підприємством зовнішньоекономічної діяльності пов’язане багатьма факторами, такими як наявність продукту, технології, сировини, виробничих потужностей, які можуть бути запропоновані іноземним споживачам.
Для прийняття рішення щодо вибору тої чи іншої форми зовнішньоекономічної діяльності необхідні достатні фінансові, виробничі, людські ресурси [Міжнародна економіка : підручник / Ю. Г. Козак, Д. Г. Лук’яненко, Ю. В. Макогон та ін. ; за ред. Ю. Г. Козака, Д. Г. Лук’яненка, Ю. В. Макогона. – 3-е вид. – К. : Центр учбової літератури, 2009. – 560 с.].
На імпортно-експортні операції та їхню структуру впливають зовнішнє та внутрішнє середовище (таб.3)
Таблиця 3
Аналіз зовнішнього середовища ТОВ « Меркс»
Група факторів
Фактор
Загальна характеристика
1
2
3
Глобальні фактори
Політичні
Соціально-політична стабільність;
обґрунтоване законодавство (митне, податкове та інше)
Система податкових пільг та заохочень
-
Економічні
Інфляція, стан економіки.
Упродовж 2013-2015 рр. відбулося зростання індексу інфляції, що впливає на зовнішньоекономічну діяльність ТОВ «Меркс», адже збільшуються ціни на закупівлю комплектуючих.
Соціальні
Чисельність і структурний склад населення, соціально-демографічна ситуація в країні
Рівень продажів підприємства залежить віддемографічних (вікова, статева, національна структура населення, народжуваність, смертність) і соціально-економічнихфакторів (рівеньдоходів, освіти).
Технологічні
Зношення основних виробничих фондів значні
Підприємство намагається використовувати найновіше
тенденції в галузі НДДКР; технологічні зміни в країні.
обладнання у виробництві меблів та постійно шукає нові види матеріалів, які б забезпечили мінімальні витрати.
Міжнародні
Імпортна політика підприємства;
міжнародна конкуренція
Наявність зовнішніх ринків збуту. Важливим для підприємства
ТОВ « Меркс», є одержання вигоди від виходу на нові ринки збуту, а також мотивація удосконалювати якість, системи та методи збуту продукції, щоб бути гідним конкурентом.
Галузеві фактори
Конкуренти
Гідні конкуренти, які будуть давати мотивацію покращувати виробництво
Основними конкурентами
ТОВ «Меркс» є «ВІП -Лінія» та «Техно-кредо»,які займають значні частки на ринку меблів за рахунок впливу на конкурентів. ТОВ «Меркс» займає 20% на ринку.
Споживачі
Налагоджені канали збуту та реалізації продукції
Підприємство ТОВ «Меркс» має постійних споживачів з великими обсягами замовлень ,як на території України, так і за її межами.
Постачальники
Наявність постійних, перевірених часом постачальників, які надають тільки найякісніші матеріали для виробництва продукції
Головними постачальниками
ТОВ «Меркс» з якими підприємство співпрацює найдовше є ТОВ «Таgo» та ТОВ “Меблева фурнітура». Вони являються надійними та відіграють основну роль у функціонуванні підприємства
Економічні партнери
Постачальники,замовники,посередники
ТОВ «Меркс» з якими підприємство співпрацює найдовше є ТОВ «LTD» 10 років та ТОВ «VIP-LTD» 12 років.


На рішення щодо вибору конкретного зовнішнього ринку впливають рівень попиту на товар, рівень конкуренції на цьому ринку, наявність партнерів, посередників або можливість швидко побудувати власну збутову мережу. Здійснення експортних операцій на декількох зовнішніх ринках потребує від підприємства значно більших ресурсів та розробки взаємопов’язаних стратегічних дій щодо діяльності на національному та зовнішніх ринках.
Експортні операції передбачають продаж і вивезення товарів за кордон для передачі їх у власність іноземному контрагенту, а імпортні операції, навпаки, передбачають купівлю і ввезення товарів з-за кордону для особистого використання підприємством у власному виробництві, з метою продажу всередині країни або вивезення з неї [Управління зовнішньоекономічною діяльністю: Навч. посібник / За заг. ред. А.І. Кредісова. – К.: ТОВ ВІРА, 2012. – 325 с.]. Здійснення експортної діяльності підприємством передбачає наявність конкурентного товару, який може бути запропонований на зовнішній ринок, наявність власної збутової сіті або контрагентів, які б здійснювали продаж товару від імені виробника [Міжнародна торгівля: Навч. посібник / За ред. Ю.Г. Козака, Н.С. Логвінової. – К.: ЦУЛ, 2009. – 668 с].
ВІДДІЛ ЗЕД

Пов’язані з імпортом

супроводжувальні

- Підготовка і робота з імпортними / експортними контрактами;
- Взаємодія з митними органами;
- Контроль за дотриманням валютного законодавства;
- ведення ділового листування;
-взаємодія із фіскальними органами;
- оформлення іншої документації

- Вивчення ринку;
- Пошукновихконтактів для співпраці;
- Веденняділовоголистування;
- Здійсненняпереказів з іноземного / на іноземнумовуділовоголистування і супутніхдокументів;
- Організаціявізитівіноземних гостей і відвідуваньспівробітників
підприємствміжнародніконференції і виставки.

Для того, щоб підвищити якість виробленого товару, зробити товар більш конкурентоспроможним на світових ринках, підприємство може почати імпортні операції з метою закупки сировини, комплектуючих виробів, обладнання, які будуть використовуватись для виробництва товару як на внутрішній, так і на зовнішні ринки. Таким чином, модернізація виробництва за допомогою придбання імпортованого сучасного обладнання веде до зміцнення експортного потенціалу підприємства, розширює можливості підприємства щодо виходу на нові зовнішні ринки, зміцнює конкурентні позиції підприємства на національному та світових товарних ринках [Філіпенко А.С. Міжнародні економічні відносини. – К.: Либідь, 2013. – 434 с.].
Найбільш успішні українські підприємства ідуть шляхом поєднання імпортних та експортних операцій, закупівлі на зовнішніх ринках високотехнологічного обладнання, комплектуючих, використання їх у власному виробництві, підвищення кості конкурентного продукту та подальшому продажу вироблених товарів на зовнішні ринки. До них належить і компанія «МЕРКС» .
ТОВ «МЕРКС» – меблева компанія з багаторічним досвідом роботи на вітчизняному та світовому ринках. З 1993 р. компанія почала власне меблеве виробництво. Компанія використовує у виробництві імпортоване високотехнологічне обладнання, новітні технології. Виробництво компанії відповідає міжнародним стандартам ISO 9001.
Структура товарного асортименту імпорту продукції ТОВ «Меркс» упродовж 2015-2017 рр.
Назва продукції
Роки
Відхилення
2017 / 2015 рр.
2015
2016
2017
Абс. відх.
%
Кухні
27,10%
27,12%
27,55%
0,45%
101,66%
Ванні кімнати
25,87%
26,01%
25,98%
0,11%
100,43%
Меблі для дому
21,33%
20,97%
21,04%
-0,29%
98,64%
Офісні меблі
25,70%
25,90%
25,43%
-0,27%
98,95%
Разом
100,00%
100,00%
100,00%
х
х


Асортимент та обсяги імпорту товарів ТОВ «Меркс» у 2017-2015 рр. (тис. грн.)
Назва товарів
Періоди
І кв.
ІІ кв.
ІІІ кв.
ІV кв.
Разом за рік
2015 рік
Кухні
1963,21
2385,23
1896,40
1946,42
8191,25
Ванні кімнати
2498,63
1874,11
1615,45
2284,92
8273,11
Меблі для дому
2409,39
1959,29
1966,64
1861,79
8197,11
Офісні меблі
2052,45
2300,04
1545,21
2369,55
8267,25
Разом
8923,68
8518,66
7023,70
8462,68
32928,72
2016 рік
Кухні
2396,04
2924,69
2273,76
2392,27
9986,75
Ванні кімнати
3049,51
2297,97
1936,90
2808,31
10092,69
Меблі для дому
2940,59
2402,43
2357,97
2288,25
9989,24
Офісні меблі
2504,95
2820,24
1852,69
2912,32
10090,20
Разом
10891,09
10445,33
8421,32
10401,15
40158,89
2017 рік
Кухні
3134,11
3988,87
3846,41
3276,57
14245,95
Ванні кімнати
3761,55
2955,51
3089,85
3627,21
13434,12
Меблі для дому
2937,51
2502,32
3046,31
2393,53
10879,67
Офісні меблі
3024,43
3550,42
2892,94
3681,92
13149,71
Разом
12857,61
12997,12
12875,50
12979,23
51709,45


Технологічні інновації на підприємстві спрямовані на використання ресурсозберігаючих технологій, сучасних методів обробки деревини, мінімізацію відходів.
Виробництво базується на сучасному німецькому обладнанні та системі організації виробництва, логістики, управління бізнес-процесами на основі ERP системы компании SAP (централизованное управление всеми процессами – сбыт, производство, финансы, логистика, управление персоналом). Крім того, підприємство закуповує імпортні комплектуючі для того, щоб підвищити якість вироблених меблів.
Збутова політика компанії здійснюється центральним офісом, 11 філіями, 4 представництвами в інших містах України. Має дилерів-партнерів по збуту в країнах СНД і Балтії. У 2006 р. вартість бренда «МЕРКС» була оцінена в 984 млн доларів.
Основні принципи, на яких базується корпоративна політика компанії «МЕРКС»:
- Піклування про репутацію. Репутація залежить від роботи компанії, тому компанія має моральні устої та веде бізнес, який базується на повазі та піклуванні;
- Відповідальність. Компанія несе відповідальність за вироблений продукт і якість матеріалів, які використовуються у виробництві;
- Відповідальність за майбутнє.
Використання новітніх технологій дозволяє мінімізувати вплив на навколишнє середовище. Соціальна відповідальність компанії полягає в гармонічній, успішній роботі з громадськістю, партнерами та навколишнім середовищем.
Мета діяльності компанії – взаємовигідний бізнес і довгострокове співробітництво з партнерами. Компанія «МЕРКС» має надійні зв’язки як з вітчизняними, так і з іноземними партнерами, створює умови для спільного взаємовигідного бізнесу. Компанія організовує спеціалізовані конференції, семінари, круглі столи з метою професійного консультування клієнтів, навчання персоналу.
Стратегія компанії направлена на додержання корпоративних стандартів, впровадження корпоративної політики і культури, забезпечення партнерів рекламними та інформаційними матеріалами. До 2005 року продукція ТОВ «МЕРКС» продавалася лише в Україні. З 2006 р. компанія почала здійснювати зовнішньоекономічну діяльність. Оскільки продукція ТОВ «МЕРКС» представлена в 20 країнах світу, компанія регулярно проходить процедуру підтвердження якості міжнародним стандартам.
Компанія експортує широкий асортимент продукції: офісні, кухонні та житлові меблі, кабінети керівників, офісні перегородки, торгове устаткування.
Частка експорту в діяльності підприємства є вагомою та складає від 75% у 2015 р. до 77% у 2016 р. Таким чином, можемо сказати, що компанія «МЕРКС» є експортно орієнтованою компанією, яка більшу частку виробленої продукції продає на зовнішніх ринках. Проаналізуємо товарну та географічну структуру експорту ТОВ «МЕРКС» протягом 2015-2017 рр
Що стосується географічної структури експорту ТОВ «МЕРКС», то максимальну частку упродовж трьох років становлять експортні поставки в Польщу, Румунію та Угорщину. Так, у 2017 р. їхні частки складали 25%, 22%, 17% відповідно. Оскільки, як ми бачимо, експортні операції займають величезне місце у діяльності компанії, приносять вагому частку прибутку, то для управління зовнішньоекономічною діяльністю
ТОВ «МЕРКС» було організовано департамент зовнішньоекономічних зв’язків. До його основних завдань належать:
– проведення маркетингових досліджень на зовнішніх ринках, вибір та порівняння іноземних ринків, на яких підприємство діє або планує діяти;
– організація експортно-імпортних операцій підприємства;
– планування експортно-імпортних операцій підприємства;
– визначення цінової політики підприємства на зовнішніх ринках;
– проведення переговорів з іноземними контрагентами;
– підготовка й укладення зовнішньоторговельних контрактів;
– організація участі підприємства у виставках, ярмарках, презентаціях;
– прийом іноземних партнерів і відрядження власних фахівців за кордон тощо.
З метою підвищення якості та конкурентоспроможності виготовлених меблів, розширення асортименту ТОВ «МЕРКС» здійснює імпортні операції, закуповує технологічне обладнання, стелажне обладнання, кухонні комплектуючі, лакофарбові матеріали з Італії та Швейцарії, торгове обладнання, полиці, шухляди, мийки, сушки для посуду, вбудовану техніку, фурнітуру, меблі відомих брендів. Також є ексклюзивним представником французької меблевої фабрики CountryCorner.
Оскільки товарна структура імпорту ТОВ «МЕРКС» є досить широкою та включає понад 10 000 найменувань, розглянемо тільки товарну та географічну структуру комплектуючих, які закуповує компанія. Товарна структура імпорту комплектуючих, які використовуються при виробництві або комплектації меблів ТОВ «МЕРКС» за 2015-2017 рр.
Частка вбудованої техніки за 3 останні роки знизилася майже на 10%, проте в структурі імпортних закупівель частка кухонних комплектуючих, полиць, шухляд, мийок постійно зростає та у 2015 р. досягла 20,6%. Також зросла частка труб і комплектуючих до 15,2%, сушарок для посуду до 19,3%. У табл. 5 представлено географічну структуру імпорту комплектуючих ТОВ «МЕРКС» за 2015-2017 рр.
Як бачимо, найбільше імпортується комплектуючих із Німеччини та Італії, яка становить максимальну частку в структурі імпортних закупок ТОВ «МЕРКС» за 2015-2017 рр. та складає від 25% до 33%. Ці комплектуючі дозволяють виробляти сучасні високоякісні меблі, які мають високий попит, як на національному, так і на зовнішніх ринках.
Група факторів
Фактор
Загальна характеристика
1
2
3
Глобальні фактори
Політичні
Соціально-політична стабільність;
обґрунтоване законодавство (митне, податкове та інше)
Система податкових пільг та заохочень
-
Економічні
Інфляція, стан економіки.
Упродовж 2015-2017 рр. відбулося зростання індексу інфляції, що впливає на зовнішньоекономічну діяльність ТОВ «Меркс», адже збільшуються ціни на закупівлю комплектуючих.
Соціальні
Чисельність і структурний склад населення, соціально-демографічна ситуація в країні
Рівень продажів підприємства залежить віддемографічних (вікова, статева, національна структура населення, народжуваність, смертність) і соціально-економічнихфакторів (рівеньдоходів, освіти).
Технологічні
Зношення основних виробничих фондів значні
Підприємство намагається використовувати найновіше
тенденції в галузі НДДКР; технологічні зміни в країні.
обладнання у виробництві меблів та постійно шукає нові види матеріалів, які б забезпечили мінімальні витрати.
Міжнародні
Імпортна політика підприємства;
міжнародна конкуренція
Наявність зовнішніх ринків збуту. Важливим для підприємства
ТОВ «МЕРКС», є одержання вигоди від виходу на нові ринки збуту, а також мотивація удосконалювати якість, системи та методи збуту продукції, щоб бути гідним конкурентом.
Галузеві фактори
Конкуренти
Гідні конкуренти, які будуть давати мотивацію покращувати виробництво
Основними конкурентами
Є ТзОВ «Циклон» та ТОВ «Янг Україна»,які займають значні частки на ринку меблів за рахунок впливу на конкурентів. ТОВ «МЕРКС» займає 20% на ринку.
Споживачі
Налагоджені канали збуту та реалізації продукції
Підприємство ТОВ МЕРКС має постійних споживачів з великими обсягами замовлень ,як на території України, так і за її межами.
Постачальники
Наявність постійних, перевірених часом постачальників, які надають тільки найякісніші матеріали для виробництва продукції
Головними постачальниками
з якими підприємство співпрацює найдовше є ТОВ «Янтар» та ТОВ «Ліспром». Вони являються надійними та відіграють основну роль у функціонуванні підприємства
Економічні партнери
Постачальники,замовники,посередники
Партнери, з якими підприємство співпрацює найдовше є ТОВ французької меблевої фабрики CountryCorner 10 років






Експерти вказують на позитивну динаміку, як це не дивно, забезпечили якраз економічні труднощі. Зростання курсу долара змусив багатьох українців, що вважають за краще купувати імпортні меблі, подивитися в бік вітчизняних виробників. Останні в свою чергу, щоб відповідати вимогою покупців і залишатися конкурентними в кризу, зайнялися переглядом асортименту, дизайнерських рішень, умов доставки, модернізацією технологій та інше.
Структура ринку.
Сьогодні, за оцінками експертів, на ринку представлені в середньому близько 3 тисяч виробників меблів. Це і великі підприємства з іноземними інвестиціями, і невеликі місцеві цеху. Є також невелика частка виробників, що працюють в тіні. Як і в інших сферах, останнім часом все більше уваги покупців завойовують невеликі меблеві майстерні, які пропонують унікальні дизайнерські рішення, комфортну і доступну за ціною меблі.
Експорт.
Зросли і показники обсягів меблевого виробництва на експорт. Якщо, наприклад, минулий рік демонстрував падіння (в порівнянні з успішним в плані роботи меблевиків на експорт 2015 роком), то в 2017 році знову спостерігається позитивна динаміка. Згідно з даними Державної служби статистики України, обсяги виробництва українських меблів для експорту зросли майже на 3% в порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

Незважаючи на те, що ринок РФ багато вітчизняних виробників меблів змушені були покинути (а його частка займала близько 40% від всієї експортованої з України меблів), у них з'явилася непогана альтернатива - країни ЄС. Деревообробна промисловість, зокрема продукція меблевої галузі, - один з лідерів зростання експорту в ЄС.
Найбільше наші виробники експортують меблі в Польщу, на другому місці - Німеччина. Однак поки цією можливістю можуть скористатися в основному великі гравці ринку, які можуть дозволити собі пройти дорогу сертифікацію, необхідну для виходу на європейські ринки. Дрібним гравцям поки це не по кишені.
Основні країни-партнери в експорті товарів у 2016–2017 роках
Основні країни-партнери в імпорті товарів у 2016–2017 роках



Тенденції українського ринку
У 2017 році можна виділити кілька помітних тенденцій розвитку українського меблевого ринку.
По-перше, найбільш активно розвивається сегмент домашніх меблів.
По-друге, все більше стали з'являтися мультибрендові гіпермаркети меблів, де споживач може побачити товар декількох виробників.
Найбільш активно зростаючий канал продажів - онлайн. Його сьогодні використовують мало не всі гравці ринку. Українці все частіше купують товари в інтернеті, і меблі - не виняток.
Українські виробники меблів поки ще сильно мають потребу в гарній рекламі. Однак ринок уже змушує їх йти від масових однотипних товарів в сторону унікальних пропозицій, відомих брендів.
За інформацією Міністерства статистики України тенденції експорту та імпорту ринку меблів виглядала наступним чином:

Експорт
Імпорт
2016, млн.дол. США
2017
2016, млн.дол. США
2017
млн.дол. США
у % до 2016
у % до загаль–ного обсягу
млн.дол. США
у % до 2016
у % до загаль–ного обсягу
меблi
397,8
542,3
136,3
1,3
213,2
257,0
120,6
0,5

Це дає підстави стверджувати, що імпорт значно скоротився по відношенню до 2016 року.


Світові тренди
На українській меблевий ринок найближчим часом так чи інакше будуть впливати і світові тенденції. Експерти відзначають кілька особливо важливих:
1. У світі все активніше розвивається фріланс, і все більше людей вважає за краще працювати вдома. Для цього вони намагаються максимально комфортно облаштувати робочий простір будинку. У зв'язку з цим експерти прогнозують зростання попиту на меблі для домашнього офісу. Тому українським виробникам варто звернути увагу на цей сегмент.
2. Зростає популярність багатофункціональних комплексних меблів. Все більше з'являється малогабаритного житла на одну-дві особи, де квадратні метри не дозволяють використовувати багато меблів.
3. Буде рости сегмент меблів з екологічно чистих матеріалів.














ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2.
Нами досліджено зовнішньоекономічну діяльність ТОВ «МЕРКС», географічну та товарну структуру експорту компанії, географічну та товарну структуру імпорту комплектуючих відомого виробника вітчизняних меблів ТОВ «МЕРКС». В результаті дослідження можна зробити висновок, що зовнішньоекономічна діяльність займає вагоме місце в діяльності компанії. Імпорт сучасного обладнання, використання новітніх методів менеджменту та виробництва, відповідність міжнародним стандартам якості виробленої продукції дозволяє компанії займати висококонкурентні позиції на меблевому ринку України та експортувати значну частку продукції на світові ринки.














РОЗДІЛ ІІІ. НАПРЯМИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ІМПОРТНИХ ОПЕРАЦІЙ ТОВ «МЕРКС».
3.1. Оцінка ефективності імпортних операцій ТОВ «Меркс».
Аналіз дозволяє судити про ефективність і надійність діяльності організації і керівного складу. В рамках аналізу проводиться "горизонтальне" зіставлення статей балансу і обчислюваних показників за кілька звітних періодів, а також "вертикальне" зіставлення діяльності даної організації.
Цілі аналізу:
1) оцінка поточного і перспективного фінансового становища організації;
2) можливості і доцільність темпів розвитку організації;
3) виявлення доступних джерел коштів і реальної можливості їх мобілізації;
4) прогноз стану організації на зовнішньому і внутрішньому ринках. При аналізі виявляються фактори, що впливають на можливість подальшого функціонування організації.
Метою аналізу зовнішньоекономічної діяльності вітчизняних комерційних організацій виступають визначення впливу зовнішньоторговельних операцій на показники фінансово-господарської діяльності організацій та оцінка перспектив їх розвитку. Результати аналізу можуть використовуватися кредиторами та інвесторами. Зовнішньоекономічна діяльність комерційних організацій в даний час в основному пов'язана з наступними сферами:
1) участю в міжнародних виставках;
2) наданням послуг;
3) міжнародною торгівлею
В області обміну послугами особливе місце займають:
1) транспортні послуги,
2) міжнародний туризм,
3) будівництво.
4) ремонт і технічне обслуговування обладнання,
5) інформаційні та консультаційні послуги,
6) бухгалтерські та аудиторські послуги,
7) реклама,
8) оренда і лізинг обладнання,
9) банківські і страхові послуги.
Імпорт може бути здійснений різними способами:
1) за прямим договором російської організації з іноземним постачальником;
2) за договором російської організації з російським посередником;
3) за договором російської організації з іноземним посередником.
При аналізі імпортних операцій виділяються три послідовні етапи:
1) аналіз імпортних контрактів в розрізі основних показників і чинників;
2) аналіз впливу факторів на показники ефективності імпорту за товарними групами і в цілому по всьому імпорту товарів;
3) аналіз впливу імпорту на фінансові результати організації. Розглянемо перший, найбільш важливий, етап аналізу, так як саме від ефективності контрактів залежить величина фінансових результатів і рентабельності організації.
При дослідженні імпортних контрактів проводиться;
1) аналіз імпортних цін на стадії укладання угоди;
2) _ізучаются фактори, що впливають на зміну показників, що характеризують імпорт товарів. До основних показників, що характеризують імпорт товарів, відносяться:
1) контрактна ціна імпортованих товарів.
При виробництві продукції, призначеної для продажу і для управлінських потреб);
2) собівартість одиниці придбаних по імпорту товарів;
3) загальна сума витрат, пов'язана з імпортом, на одиницю товару;
Імпорт товару вигідний, якщо імпортний дохід перевищує імпортні витрати. Однак ця умова також не є достатньою, так як необхідно з'ясувати, чи вигідна закупівля товарів за кордоном або ж їх вигідніше закупити всередині країни. Якщо імпортний прибуток перевищує внутрішню прибуток, то імпортувати товари вигідно.
Імпортний прибуток являє собою різницю імпортного доходу і імпортних витрат. Внутрішня прибуток, відповідно, різниця внутрішнього доходу і внутрішньої вартості товару. Так як ціни на імпортний і вітчизняний аналогічний товар передбачаються однаковими, імпортний дохід дорівнює внутрішньому доходу, а внутрішня вартість - це оптова ціна на даний товар всередині країни.
При імпорті товарів виробництва ситуація ускладнюється. В даному випадку необхідно враховувати дохід, що отримується підприємством від використання імпортованого товару, а також витрати, пов'язані з використанням цього товару. Таким чином, дохід від товару виробництва дорівнює гривневій виручці від продажу вироблених товарів (без витрат на реалізацію).
Витрати на товар виробництва - це сума вартості сировини і енергії, витрати на обслуговування і робочої сили. У разі, якщо товар є не обладнанням, а сировиною або запчастинами, необхідно в якості витрат і доходу від товару виробництва взяти частки, що припадають на нього, від загальних витрат і доходу від виробництва товарів з використанням імпортованого товару виробництва.
Дохід від товару виробництва додається до імпортного доходу, а витрати на товар виробництва - до імпортних витрат. Витрати на зберігання товару, його подальший розподіл по території країни, реалізацію і т.д. не враховуються, так як при необхідності вони можуть бути враховані імпортних витратах відповідно, але при цьому ці ж витрати необхідно врахувати і у внутрішніх витратах, тобто в собівартості товару при експорті та його внутрішньої вартості при імпорті. Ще одним важливим аспектом урахування імпорту є правильне формування собівартості товару, що ввозиться, тобто його покупної вартості.
На основі горизонтального аналізу основних статей звіту ТОВ «МЕРКС» за період 2015-2017 років, ми можемо побачити, що компанія скоротила податок на прибуток на 27,77 %, та інші доходи на 66,27%, але при цьому чистий дохід від реалізації продукції компанії зріс на 13,07%.
Географічна структура імпорту продукції ТОВ «Меркс» упродовж 2015-2017 рр.
Назва продукції
Роки
Відхилення
2017 / 2015 рр.
2015
2016
2017
Абс. відх.
%
Європа
47,22%
36,87%
37,55%
-9,67%
79,52%
Країни СНД
52,78%
63,13%
62,45%
9,67%
118,32%
Разом
100,00%
100,00%
100,00%
0,00%
100,00%


Основні напрямки аналізу імпортних операцій включають в себе:
1) аналіз витрат на організацію імпортних операцій;
2) доходи від організації імпортних операцій;
3) аналіз структури і динаміки імпортних операцій;
4) фактори, що впливають на ефективність імпортних операцій.
Аналіз ефективності імпортної діяльності розраховуємо шляхом оцінки економічної ефективності і шляхом розрахунку інтегрального показника. Для аналізу накладних розуміються витрати, пов'язані з доставкою імпортних товарів до покупця.
Це сукупність витрат понад контрактної вартості товарів. Вони формують первісну вартість імпортних матеріальних цінностей. До накладних витрат відносяться:
1) вартість перевезення усіма видами транспорту;
2) вартість послуг з навантаження-розвантаження і зберігання товарів;
3) вартість послуг зі страхування вантажів;
4) ввізне мито і митні збори;
Аналіз накладних витрат по імпорту проводиться за наступними напрямками:
1) вартість послуг посередників (комісіонера, митного представника);
2) інші витрати.
1. Зіставлення накладних витрат за кілька років. Розраховуються абсолютна зміна витрат, темп зростання і приросту.
2. Аналіз структури витрат. Визначається частка кожного виду накладних витрат по імпорту в їх загальної вартості, а потім визначається абсолютна зміна кожного виду витрат. Збільшення або зменшення витрат в абсолютному вираженні не дозволяє оцінити доцільність понесених витрат. Тому в процесі аналізу виявляється, наскільки взаємопов'язані зростання накладних витрат і зростання собівартості проданої продукції. Для цього можна розрахувати такі узагальнюючі показники
Частка ринку та темп приросту попиту за видами імпортованих товарів
ТОВ «Меркс»
Напрямок діяльності
Доля ринку
Темп приросту попиту
Кухні
27,55%
73,92%
Ванні кімнати
25,98%
62,38%
Меблі для дому
21,04%
32,73%
Офісні меблі
25,43%
59,06%



3.2. Розробка стратегії продажу імпортної продукції на ринку України.

Основною і найбільш важливою тенденцією останнього часу на меблевих ринках Західної Європи та США є стагнація в області споживання меблів. Основні гравці, що витісняються з внутрішнього ринку загостреної конкуренцією і знижується прибутковістю операцій, переносять виробництво меблів в країни з більш вигідними умовами для організації виробництва.
Для американських виробників такими країнами стали Китай і Південно-Східна Азія, для німецьких - країни Східної Європи. Дана стратегія забезпечує американським і німецьким гравцям, з одного боку, економію на важливих статтях витрат - витрати на сировину і матеріали, заробітну плату і накладні витрати, а з іншого, створює потенціал для збільшення обсягу продажів продукції компаній за рахунок зростання ринків країн, що розвиваються.
В силу конкуренції, що загострилася на основних меблевих ринках світу багато гравців прагнуть сфокусувати свою діяльність на обслуговуванні цільової групи споживачів. Ця тенденція проявляється в спеціалізації компанії на виробництві продукції певної категорії:
- кухонні меблі (компанії Nobia, Masko та ін.);
- корпусні та м'які меблі (компанії Steinhoff, Schieder, Nattuzzi та ін.);
- офісні та готельні меблі (компанії Falcon,Voglauer, Alpenmoebel та ін.).
Такий стан речей викликаний відмінностями названих категорій по виробничим вимогам, каналам збуту і запитам кінцевого споживача.
Цікавою особливістю міжнародного меблевого ринку є спеціалізація компаній в рамках галузевої ланцюжка цінності. Так, практично всі великі гравці в сфері корпусних меблів закуповують сировину і матеріали на відкритому ринку, не намагаючись організувати їх самостійне виробництво. Розвитком власної роздрібної торгівлі компанії-виробники починають займатися тільки в разі негативної економічної кон'юнктури, як було, наприклад, в США. У ситуації стабільно зростаючого споживання меблів компанії спеціалізуються або на виробництві, або на роздрібній торгівлі. Найбільш яскравим підтвердженням цього правила є меблевий ринок Німеччини, де до початку періоду стагнації спостерігалося чіткий поділ на "торгові союзи", метою яких була централізація замовлень меблевих магазинів і їх подальше розміщення у виробничих компаній, і власне виробничі компанії. Лідери роздрібної торгівлі меблями на ринку Німеччини (наприклад, компанія Walthermoebel) не займалися виготовленням меблів, тоді як лідери в галузі виробництва (зокрема, компанії Steinhoff і Schieder) не мали своїх роздрібних магазинів.
Найбільші виробники на світовому ринку меблів, як правило, випускають продукцію середнього і високого цінових сегментів, незалежно від спеціалізації. Дана тенденція відображає прагнення лідерів використовувати всі існуючі на ринку можливості зростання. При цьому компанії прагнуть чітко позиціонуватися в кожному з цільових сегментів ринку, просуваючи продукцію під різними брендами. Так, компанія Nobia, лідер виробництва кухонних меблів на території Західної Європи, випускає свою продукцію для середнього цінового сегмента під брендом Nobia, а для високого цінового сегмента - під брендом Paggenpohl. Аналогічним чином діє і один з лідерів світового ринку м'яких меблів - компанія Natuzzi: акцент тут робиться в основному на розвиток в рамках високого цінового сегмента, меблі для якого проводиться переважно на території Італії і продається по всьому світу через мережу фірмових салонів під брендом Natuzzi.
Набрання чинності угодою про вільну торгівлю в поєднанні з близькістю до європейського ринку дає Україні можливість стати невід’ємною частиною ланцюжка поставок на континенті та створити нові центри економічного виробництва для заміни потужностей, втрачених на сході. Тоді, як східна та південна частини країни спеціалізувалися на галузях, яким притаманне повільне зростання (гірничо-металургійний комплекс), регіоні на заході та у центрі України зосередилися на розвитку під сектору харчової промисловості, який зростає швидше. Але цих нових джерел зростання не вистачає для того, щоб компенсувати стабільне зменшення обсягів промислового виробництва, а отже їх необхідно розвивати далі для того, щоб в Україні збереглася промислова економіка.
Покищо українська промисловість відчуває комбінований вплив значного короткострокового шоку та довгострокового процесу скорочення обсягу промисловоговиробництва, якийвжезнизився з 50% ВВП у 90-і роки до 27% 2013 р.
Україна традиційно спеціалізувалася на важких капітало- і технологічно містких підсекторах. У працемістких та легких видах промисловостіостаннім часом спостерігалося зростання частки харчової галузі (26% обсягуреалізації у 2013 р.), тоді як частки інших підсекторів, таких як текстильна і деревообробна промисловість, виробництво продукції з резини та пластмаси зменшувалося в обсязі виробництва легкої промисловості, хоча ці підсектори вцілому зростали швидше, ніж під сектори важкої промисловості.
Міністерство економічного розвитку і торгівлі України затвердило план підвищення позиції країни в рейтингу Світового банку «DoingBusiness».[ http://uafm.com.ua/wp-content/uploads/2018/07/dorozhnya-karta-dlya-rozvytku-meblevogo-sektoru-ukrayiny.pdf ] У 2017 році Україна піднялася на 4 позиції порівняно з попереднім роком і зайняла 76-е місце серед 190 країнсвіту.
Але в регіональному розрізі вона всещезаймає 20-у позицію серед 24 країн, включених в розрахунок для Європи та ЦентральноїАзії. Умови бізнес-середовища згідно з динамікою показника Світового банку “DistancetotheFrontier”, який оцінює абсолютний рівень регулювання, покращувалися протягом останніх років.
Рік
2010
2011
2012
2013
2014
2015
2016
2017
2018
DTF -DistancetoFrontier
39,60
44,1
44,3
48,8
59,9
61,7
62,9
63,9
65,8

Це покращення пояснюється реалізацією певних конкретних заходів, зокрема зменшенням плати за отримання дозволів на будівництво, зменшенням ставки єдиного соціального внеску, запровадженням системи, яка дозволяє користувачам сплачувати судовий збірелектроннимшляхом, скороченнямчасу, потрібногонареєстраціюПДВ, та скасуванням плати за реєстраціюкомпаній, а такожзапровадженнямелектронноїсистемиподаннязвітності та оплати податків на заробітну плату. Незважаючи на цейзначнийпрогрес, Україназалишаєтьсямалопривабливою для іноземногокапіталу. Хочадеякіінвесторинещодавноповернулися в експортно-орієнтованівиробництва, зокрема у ЗахіднійУкраїні, цьогонедостатньо для заповненнядефіцитуіноземногокапіталу. Основнимиперепонами для здорового розвиткубізнесу є корупція та неформальність.
Як свідчить дослідження Європейського банку [http://uafm.com.ua/wp-content/uploads/2018/07/dorozhnya-karta-dlya-rozvytku-meblevogo-sektoru-ukrayiny.pdf] Приблизно 50% українського виробництва меблів є неформальним. Приблизно 70/80% попиту в середньому ціновому сегменті задовольняють «сірі» виробники. Багато виробників є «сірими» в тому сенсі, що не показують офіційно свої повні обсяги реалізації. На 100% «чорних» компаній не так багато.
Україна історично виробляла продукцію для радянського ринку, в основному в «радянському» стилі та з «радянською» організацією виробництва. У пострадянську еру в Україні спостерігався сприятливий тренд у виробництві меблів, як для внутрішнього, так і для міжнародних (країни СНД) ринків.
Наразі, в цьому секторі працює декілька великих компаній (в основному ще з радянських часів) і багато молодих компаній (віком 10-15 років). До 2009 року в цій галузі спостерігалося зростання, після чого обсяги виробництва впали. Пізніше зростання відновилося, але на нього негативно вплинули наслідки російського військового вторгнення в Україну у 2014 р. та закриття російського ринку, який був основним ринком збуту для українськихвиробниківмеблів. Нижче наведено динамікувиробництва меблів за останні 20 років у поточному вираженні. Важлива примітка: дані виробництва отримані з використанням стандартної методології збору та обробкиданих CSIL. Дані виробництва базуються на офіційних цифрах і не враховують неофіційне чи незареєстроване виробництво. Як зазначалося вище, частка такого виробництваможе бути значною.

Провіднимиімпортерамимеблів є СполученіШтати, Німеччина, Великобританія, Франція та

Європа є великим і зрілим ринком для продажу меблів з приблизно 525 млн. споживачів у 226 млн. домогосподарств, які мешкають у приблизно 248 млн. квартир і будинків, і ВВП на душу населення близько 30 тис. євро. На цьому ринку на передньому плані знаходяться дизайн та інновації. Незважаючи на слабке зростання загального обсягу споживання меблів, ринок ЄС в середньому має один з найбільших показників споживання меблів на душу населення у світі, але зі значними розбіжностями між країнами-членами. В межах ЄС споживання меблів на душу населення у країнах Західної Європи є в середньому на 13% вищим, ніж в цілому по Європі, тоді як у країнах Східної Європи воно є на 51% нижчим.
Варто зазначити, що деякі види меблів є менш чутливим до міжнародної конкуренції, ніж інші, з різних причин: особливості товарів і процесу придбання, цінова динаміка, дизайнерсько-інноваційна складова, а також інші фактори, що мають відношення до процесу виробництва. Відтак, кожний сегмент має свої особливості, на які має бути скерована стратегія розвитку меблевого ринку:
- Сегмент кухонних меблів – є менш вразливим для конкуренції з боку імпорту, ніж інші. Це пояснюється не лише тим, що купівля таких меблів часто супроводжується послугами з їх встановлення, а й також різницею в стандартах і розмірах та іншими технічними аспектами, що є різними у різних країнах. Проникнення імпортної продукції на ринок кухонних меблів ЄС є дуже незначним (менше 1% від загального обсягу споживання ЄС). Отже, на цьому ринку домінують місцеві гравці.
- У сегменті м’яких меблів проникнення імпорту з-поза меж ЄС є вищим (близько 18%), оскільки ці товари, вироблені у країнах з дешевою робочою силою, можуть коштувати набагато дешевше, ніж місцева продукція. Слід зазначити, що постійне збільшення імпорту в цьому сегменті, як і в сегменті «інші меблі», також пояснюється делокалізацією та реімпортом, до яких вдаються європейські компанії. Конкуренція в цьому секторі залишається досить високою, і ситуація на ринку продовжує змінюватися через банкрутства, закриття виробництв, скорочення персоналу та зміни власників.
- В сегменті офісних меблів частка імпорту в ЄС з країн поза його межами є досі відносно низькою (близько 11%), але протягом останніх шести років зростає швидше, ніж торгівля всередині ЄС (при цьому частка імпорту стільців і крісел є вищою, ніж частка офісних меблів). Частка імпорту є високою у сегменті «інші меблі» (близько 25%). Ця група включає у себе різні вироби, у тому числі продукцію з матеріалів, яких не існує в Європі (ротанг, тростина і бамбук), а також інші позиції, в яких конкурентна перевага виробників з країн, що розвивається, є дуже високою (меблі різного призначення).
- Сертифікація, стандарти і маркування на ринку ЄС Маркування «CE» показує, що товар відповідає усім вимогам і може реалізовуватися в межа усього ринку ЄС. Гармонізовані стандарти забезпечують відповідність продукції основним вимогам, що визначені у директивах ЄС (наприклад, щодо загальної безпеки товарів) та прийняті усіма країнами-членами (будь-які національні стандарти, що не відповідають цим вимогам, мають бути скасовані). Деякі стандарти також визнаються на світовому рівні (стандарти ISO). Спеціальні національні вимоги в цілому не вітаються, оскільки вони можуть розглядатися як технічні бар’єри для торгівлі на внутрішньому ринку ЄС, але в реальності такі вимоги існують. Вони не суперечать стандартам, а лише доповнюють їх.
Підхід до стандартів є різним у різних країнах. Крім цього, стандарти швидко розвиваються, і постійно з’являється щось нове. Наприклад, стандарти пожежної безпеки історично були більш суворими у Великій Британії. Тим не менше, що стосується м’яких меблів, наразі існує загальна тенденція в напрямі зменшення використання або повної відмови від використання вогнезахисних хімічних речовин. Стандарти в частині випробувань є менш суворими, ніж стандарти, які стосуються вмісту хімічних речовин.
Також останнім часом приймається все більше вимог щодо безпеки дітей для всіх видів продукції.
У Скандинавських країнах, Німеччині та Австрії спостерігається проактивний підхід до сертифікації високої «технічної» якості меблів, що також передбачає їх екологічність.
У Південній Європі в цілому більше уваги приділяють іміджу/походженню національної продукції. Однією з основних тем, що зараз обговорюються в Європі, є концепція так званої кругової економіки.
2 грудня 2015 р. був опублікований План дій та пропозиції щодо внесення змін у директиви про відходи, пакувальні відходи та їх утилізацію. Очікується, що ці зміни вплинуть на регулювання, стандарти, еко-маркування та «зелені» публічні закупівлі. Будуть прямо чи непрямо діяти вимоги щодо розширеної відповідальності виробників (РВВ), а отже виробникам доведеться рухатися в напрямку виробництва екологічної низьковуглецевої продукції, яка створює мінімум відходів і легко розбирається. Бувші у вжитку товари слід спочатку (ремонтувати та) використовувати повторно (декілька разів), потім відправляти на вторинну переробку, і лише потім, коли їх вже буде неможливо використати для економічних та/або екологічних цілей, слід буде вилучити їх енергію. Цьому підходу «сміття в енергію» слід віддавати перевагу порівняно з варіантом викидання усього одразу на звалища. Екологічний відбиток товару (ЕВТ) буде аналізуватися в межах усього його життєвого циклу.
Диверсифікація експортних ринків також є бажаною для захисту від впливу змін на ринках окремих географічних регіонів.

Даний SWOT-аналіз є корисним в якості основи для плану дій з розвитку українського меблевого сектору.
Згідно з проханнями ЄБРР у цьому дослідженні було приділено основну увагу наступним стратегічним моментам:
- аспектам, які найбільше впливають на діяльність МСП;
- ринковим умовам, в основному на потенційних експортних ринках, але також у зв’язку з глобальними трендами та українськими реаліями;
- порівнянню українського меблевого сектору з меблевими секторами у подібних країнах (країнах-конкурентах).
Таблиця 21. SWOT-аналіз українського меблевого сектору

Сильні сторони Наявність сировини (дерева). Меблі, що виробляються і продаються на внутрішньому ринку є в середньому порівняними (за ціною та якістю) з меблями, що виробляються в середньому/середньо-нижньому сегменті ринку в країнах Центральної та Східної Європи з високими темпами зростання. Низька вартість робочої сили порівняно з країнами-конкурентами в ЄС. Низька вартість сировини та енергоресурсів порівняно з країнамиконкурентами в ЄС. Ентузіазм молодих динамічних людей: молоде покоління підприємців бажає зростати і розвивати галузь. Доступність високоякісних комплектуючих з інших країн та очікуване у найближчі роки зменшення (або скасування) ввізного мита на імпорт з ЄС. Кращий доступ на великий ринок ЄС з конкурентоспроможної позиції. Сприятливе географічне розташування для доступу в країни Західної Європи, Східної Європи та Центральної Азії.
Слабкі сторони Малий розмір гравців і висока фрагментованість меблевої галузі. Компанії, які працюють цілком або частково у неформальному секторі, мають обмежені можливості для зростання. Експортну діяльність стримує в середньому малий розмір виробників меблів, тому що іноземні покупці зазвичай розміщують великі замовлення на регулярній основі. Еміграція кваліфікованих спеціалістів у сусідні країни (Польща) призводить до подальшого збільшення вже існуючого дефіциту кваліфікованих працівників у всіх відповідних професіях. Мовні бар’єри та недостатнє знання бізнес-середовища на потенційних експортних ринках за межами СНД. Недостатнє бачення на рівні керівництва необхідності та шляхів модернізації або вдосконалення виробничих систем і процесів. Недостатнє фінансування та висока вартість запозичень у фінансових установ. Складнощі у співробітництві між дизайнерами і виробниками. Високі логістичні витрати. Імідж країни за кордоном не є позитивним. Мало сучасного складного обладнання, яке забезпечує високу якість та ефективність виробництва. Надмірний індивідуалізм основних гравців, відсутність співробітництва між компаніями. Провідні гравці в цілому не стимулюють розвиток менших за розміром компаній. Недостатня розвиненість місцевої системи роздрібного збуту меблів.
Загрози Угода про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС має сприяти розвитку міжнародної торгівлі України. Доступність українського меблевого ринку для іноземних гравців збільшиться. Ризик погіршення політичної ситуаці та збільшення нестабільності на східному кордоні. Ризик подальшого погіршення іміджу країни через помилки логістичних партнерів (затримки поставок) або самих експортерів (погане виконання замовлень). У разі стабілізації валютного курсу на попередніх рівнях імпортні товари можуть знов стати більш конкурентоспроможними. Нові гравці на роздрібному ринку (IKEA) можуть швидко відібрати ринкову частку в місцевих компаній. Зростання конкуренції з боку азійських виробників як на внутрішньому, так і на експортних ринках, якщо українські виробники не зможуть утримати собівартість на конкурентоспроможному рівні.
Можливості Угода про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС має сприяти розвитку міжнародної торгівлі України. Доступність меблевого ринку ЄС для іноземних гравців збільшиться. Прогнози щодо зростання ВВП України є оптимістичними, очікується зростання доступного доходу споживачів. Зростання в будівельному секторі. Навчання у процесі експорту. Компанії-експортери зазвичай мають кращі показники діяльності, ніж ті, які працюють лише на внутрішньому ринку. Попит в ЄС на продукцію ВТМ та меблеві комплектуючі зростає. На внутрішньому ринку прискорюється процес заміни старих меблів. Нові гравці на роздрібному ринку (IKEA) можуть стати позитивним орієнтиром для місцевих компаній (більш складні підходи до виробництва і збуту). Існування меблевих кластерів на ранньому етапі розвитку (Київ, Рівне та Львів), які можуть розвиватися далі.

Стратегічне бачення, покладене в основу пропонованого плану дій, полягає в тому, що необхідно підтримувати перехід українських виробників меблів від виготовлення товарів з малою доданою вартістю з несистемною присутністю на європейському ринку меблів до більш інтегрованої ролі, яка дасть їм можливість конкурентоспроможно і безперервно брати участь у ланцюжках вартості в ЄС та на інших ринках.
Головною метою цієї стратегії є підтримка розвитку України як надійного та конкурентоспроможного бізнес-партнера в Європі. Зазначене бачення, яке базується на припущенні, що Україна може спробувати повторити досвід країн, які вже успішно розвиваються в цьому напрямку, адаптоване до українського контексту і утворює основу для реалістичного підходу, який передбачає поступовий прогрес з результатами вже у короткостроковій перспективі.
Геополітична ситуація України є серйозним обмеженням, приток іноземного капіталу є незначним, а процес розвитку сучасної меблевої галузі все ще знаходиться на дуже ранній стадії. Тим не менше, українська меблева галузь має декілька сприятливих особливостей (зокрема, наявність сировини, відносно дешева робоча сила, близькість до ЄС), які можна використовувати більш ефективно для того, щоб отримувати вигоду від більш відкритої торгівлі з ЄС.
Оскільки за результатами діагностичного аналізу не було виявлено критичних обмежень з боку постачання, пропонована стратегія спрямована на модернізацію виробничих процесів для підвищення якості та обсягів виробництва, а також покращення доступу до ринку і підвищення конкурентоспроможності на внутрішньому та зовнішніх ринках.
Пропонований підхід передбачає використання та покращення існуючих конкурентних переваг і вихід на першому етапі на «легші» ринки з метою досягнення позитивних результатів вже у короткостроковій перспективи, розвитку довіри та зміцнення позицій українських виробників меблів. Відтак, стратегія для української меблевої галузі має три основні складові:
- використання існуючих конкурентних переваг і ефективне використання сприятливих умов доступу до сировини, матеріалів та робочої сили у виробництві меблів;
- вибір «правильного» асортименту продукції;та
- вихід на «легші» ринки в ЄС та інших країнах.
Виробники меблів мають декілька стратегічних варіантів:
1) виготовляти комплектуючі та напівфабрикати, які збиратимуть інші виробники;
2) виготовляти меблі для іншої компанії (виробника або рітейлера) згідно з її дизайном (наприклад, ВТМ);
3) виготовляти меблі за власним дизайном, але без бренду;
4) виготовляти меблі за власним дизайном і продавати під власним брендом; та
5) виконувати індивідуальні проекти з меблювання житлових або нежитлових приміщень.
Цей список може розглядатися як маршрут, по якому компанія рухається у процесі свого розвитку, або як частина стратегії спеціалізації. Компанія має декілька варіантів – від продажу дуже спеціалізованих високоякісних комплектуючих за конкурентними цінами до продажу дизайнерських брендованих меблів.
Кожен з цих варіантів може бути економічно доцільним, якщо компанія має конкурентні переваги у відповідній сфері. Визначення найвигіднішої стратегії виробництва є важливим для задоволення попиту на ринку конкурентоспроможною продукцією і забезпечення прибутковості меблевих компаній.
З підписаннням Україною Угоди про Асоціацію з ЄС в українських реаліях почали відбуватися зміни. Саме тому стратегічний розвиток зовнішньо-економічної діяльності компаній меблевого сектору має бути спрямований на реалізацію Угоди.




Географічна структура експорту меблів
за період з січня по листопад 2017 року

Висновок
Таким чином, зовнішньоекономічна діяльність являє собою сукупність методів і засобів торговельно-економічного, науково-технічного співробітництва, валютно-фінансових і кредитних відносин із зарубіжними країнами.
Найважливішою частиною ЗЕД виступає зовнішньоторговельна діяльність, яка визначається як підприємницька діяльність в галузі міжнародного обміну товарами, роботами, послугами, інформацією та результатами і інтелектуальної діяльності.
Різноманітність видів і форм зовнішньоекономічної діяльності підприємств має сприяти підвищенню ефективності зовнішніх зв'язків держави в цілому. Це дозволить вирішити такі завдання, як збільшення валютних ресурсів і обсягів торгівлі, поліпшення структури експорту та імпорту, погашення зовнішніх боргів, розширення сфер співробітництва, залучення капіталу та технологій в країну.
Зовнішньоторговельна угода оформляється зовнішньоторговельним контрактом. Зовнішньоторговельний контракт - це договір про купівлю-продаж, поставку, проведення будь-яких робіт, послуг, що укладається двома або більше сторонами. Контракт є основним, базовим документам, що визначає міру матеріальної відповідальності сторін за виконання зобов'язань, тому від правильності його складання залежить кінцевий результат угоди.
Умови платежу включають встановлення валюти платежу, спосіб і порядок розрахунків за поставлений товар, перелік документів, що подається до оплати, і захисні заходи проти необгрунтованої затримки платежу або інших порушень платіжних умов контракту. Умови платежу встановлюють на якій стадії руху товару виробляється його оплата і чи буде вона відбуватися одноразово або декількома внесками. Існують кілька способів платежу, використовуваних в практиці міжнародної торгівлі: платіж готівкою, платіж в кредит, а також їх поєднання.
Крім того, в світовій практиці склалося велике безліч форм розрахунків, тому кожен суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності повинен сам вибирати для себе ту або іншу форму розрахунку, а також спосіб її здійснення виходячи зі своїх інтересів і можливостей.
Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності - одна з найважливіших і найскладніших завдань держави. Добре продумана і правильно організована політика в області ЗЕД - найважливіший фактор успішного розвитку економіки будь-якої країни.
З підписанням Україною Угоди про Асоціацію з ЄС, підприємства національної промисловості стали на абсолютно інший рівень відповідальності та почала сформуватися чітка система державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, а саме державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні знаходиться на світовому рівні і відповідає світовим стандартам.
Аналіз імпортних операцій проводиться з наступними цілями:
- оцінити рівень ефективності імпортних операцій,
- виявити факт